У Кривому Розі на колінах провели в останню путь загиблого на війні з окупантами захисника Маріуполя Єгора Біркуна

8 серпня у нашому місті поховали патріота Батьківщини й мужнього бійця за незалежність держави. Попрощалися з Єгором Біркуном, труну з тілом якого доставили одразу на місце його останнього спочинку – у сектор почесних поховань на Центральному кладовищі. Військового усі присутні зустрічали живим коридором. Священнослужитель провів церемонію відспівування, а після рідним полеглого Героя дали можливість попрощатися із ним востаннє. 

Попрощатися з відважним криворіжцем, який служив у полку «Азов», прийшло близько 500 осіб. Серед них були рідні й близькі, друзі, колишні колеги, бойові побратими, сусіди й небайдужі міські жителі. 

«Єгор був дуже світлою та доброю людиною, сміливий та хоробрий. Він ніколи ні в чому не відмовляв, завжди допомагав й відгукувався на усі прохання сусідів. Ми його запам’ятаємо таким, який він був – завжди посміхався. Це людина була з великої літери. Для нас це тяжка втрата, ми нашого Героя ніколи не забудемо», – відзначила сусідка полеглого військового Марія Іванівна та Валентина Олексіївна.

Єгор Біркун загинув під час оборони Маріуполя 23 березня, рятуючи свого бойового побратима. Криворіжець з позивним «Бір» почав захищати нашу державу ще під час проведення АТО. У 2021 році закінчився контракт, тому військовий вирішив зайнятися спортивною й тренерською діяльністю. Одразу після початку широкомасштабного вторгнення рашистів, молодик відправився боронити державу.

«Хочу подякувати батькам Єгора за його виховання. Він справді був кращий у всьому. У нього не було певних спрямувань, Єгор був кращим й фізично, й на полігонах та стрільбищах. Втратили справді одного з найкращих. Він був спокійним й врівноваженим. Напередодні загибелі Єгор розповідав мені свої плани на життя, але це війна...», – зауважив бойовий побратим полеглого криворіжця з позивним «Железняк».

Єгор Біркун полюбляв спорт, він займався змішаними єдиноборствами й тренував підростаюче покоління. Наш Герої входив до складу збірної України, а 23 березня мав би їхати на Чемпіонат світу з ММА.

«Навіть коли Єгор був дитиною, все одно він був дуже відповідальним, відданим й справжнім. Мені подобалось, що той хлопчисько був мислячим й читаючим, ми з ним обмінювались літературою й розмовляли на різні теми. Він хотів обговорювати зовсім не дитячі теми, це і психологія, і історія, документальна література. Єгор був дуже комунікабельним та доброзичливим. Світла пам’ять Герою, я дуже пишаюся ним», – розповів перший тренер полеглого бійця Сергій Сухіненко.

Поховали військового напередодні його дня народження. 9 серпня захисникові мало б виповнитись 25 років. У нього залишились мати й кохана дівчина, з якою вони планували одружитись після закінчення війни.