Проводжали на колінах: у Кривому Розі попрощалися з Героєм Анатолієм Корольовим
Сьогодні рідні, близькі та небайдужі мешканці Кривого Рогу попрощалися з Анатолієм Корольовим – криворіжцем, що добровільно пішов на передову, аби прогнати з рідної землі ворога. Віддати йому останню шану зібралося близько двохсот містян.
Біля багатоповерхівки, де жив криворіжець Анатолій Корольов, сьогодні було людно. Двоє діток та дружина Героя, а також всі, кому дорога пам’ять про нього, кому важко пережити цю страшну втрату, прийшли віддати Анатолію останню шану.
Ще у лютому він вступив до лав охоронної роти ЗСУ, що базувалася у Кривому Розі. Але серце криворіжця настільки палало любов’ю до рідної землі, що він сам звернувся до командування, щоб перевестися у іншу військову частину та воювати з ворогом на передовій. У складі 93-ї бригади «Холодний Яр» воїн боровся за незалежність України до 27 червня – це день його загибелі на Харківщині.
Побратимів по охоронній роті у Кривому Розі та тих, хто раніше працював з ним на «АрселорМіттал Кривий Ріг», шокувала звістка про смерть Героя. Він не афішував своє бажання відправитись на фронт, його патріотизм був мовчазним, проте рішучим.
Один з побратимів Анатолія розповів, що він завжди ділився знаннями з молодими спеціалістами, намагався передати свій досвід та вміння, щоб їм було легше стояти на захисті Батьківщини. Хвилювався за кожного, та не вберіг себе, настільки самовіддано воював за неньку-Україну.
Віталій, побратим загиблого, називає Анатолія серйозним та надійним. «Ніколи не підводив, сам пішов на фронт. Це говорить саме за себе», - з сумом зітхає хлопець.
Ще один друг Героя, який також боронить Батьківщину, говорить, що знав Анатолія лише у мирному житті, адже служили вони у різних підрозділах.
«Анатолій був хорошою, щирою, чуйною людиною, гарним товаришем. Він не раз мене виручав, коли було потрібно. Коли я дізнався про його загибель, відчув сильний біль… Навіть не знаю, як висловити свої відчуття…»
З рук заступника голови Саксаганської райради дружина загиблого отримала високу нагороду чоловіка – нагрудний знак «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня, посмертно.
Люди на колінах зустрічали труну з тілом нашого захисника. Втираючи сльози, кидали на його останню дорогу квіти. Після зворушливих молитов тіло Анатолія Корольова передали землі на кладовищі Рудничному, де раніше знайшли спочинок його близькі родичі.
Ще у лютому він вступив до лав охоронної роти ЗСУ, що базувалася у Кривому Розі. Але серце криворіжця настільки палало любов’ю до рідної землі, що він сам звернувся до командування, щоб перевестися у іншу військову частину та воювати з ворогом на передовій. У складі 93-ї бригади «Холодний Яр» воїн боровся за незалежність України до 27 червня – це день його загибелі на Харківщині.
