У Кривому Розі проводжають в останню путь полеглого за незалежність України воїна Владислава Гошина
23 червня у Центрально-Міському районі прощаються із криворізьким бійцем, який віддав за територіальну цілісність і свободу нашої держави найцінніше ‒ життя. Серце 30-річного Владислава Гошина зупинилось 20 червня під час боїв з ворогами на Донеччині. Віддати шану й провести в останню путь нашого захисника прийшло близько 300 небайдужих містян.
20 червня життя криворіжця Владислава Гошина трагічно обірвалось. Чоловік загинув, захищаючи нашу державу від ворогів. Наш військовий був у зоні проведення АТО, а із початком повномасштабного вторгнення відправився боронити Батьківщину. Він служив у складі 25-ї окремої повітрянодесантної бригади
23 червня Владислава Гошина проводжають в останню путь. Труну із тілом чоловіка доставили до одного з будинків на вулиці Свято-Миколаївська, де він раніше мешкав. Коли транспорт заїжджав у подвір’я присутні стали на одне коліно й мовчазно схилили голови. Потім священнослужитель провів церемонію відспівування, після чого 30-річного чоловіка доставили до місця його останнього спочинку. На Центральному кладовищі рідним нашого захисника мають дати можливість востаннє попрощатися, а потім Владислава Гошина поховають.
Попрощатися із полеглим за нашу країну військовим прийшло близько 300 осіб. Серед них були рідні й близькі Владислава Гошина, друзі, колишні колеги, бойові побратими, сусіди й небайдужі міські жителі. Для багатьох присутніх смерть чоловіка стала трагічною втратою.
«Ми почали спілкуватись із Владиславом після того, як вони із Юлею утворили родину. Ми були друзями, спілкувались добре. Повідомили нам про загибель Влада 21 червня, проте ми не могли у це повірити. Він пішов на Схід обороняти країну, був досвідченим військовим, не могло із ним такого трапитись. Але усе підтвердилось й потім лунали в голові такі запитання «За що і чому?», ‒ розповіла подруга й колега дружини військового Наталя.
Також за словами командира полеглого воїна, Владислава Гошина призвали на службу ще у лютому. Спочатку чоловіка направили на Ізюмський напрямок, а трохи згодом перевели на Авдіївський напрямок. Там 20 червня позиції наших військових з артилерії обстріляли вороги. Під час першого бомбардування поранення отримав товариш по службі нашого воїна, а під час другого ‒ він сам. Владислав Гошин отримав смертельне поранення не сумісне із життям.
У Владислава залишились дружина й маленька дитина чотирьох років. Їх чоловік із початком повномасштабного вторгнення «відправив» закордон, до родичів, які мешкають поблизу Риги. З дружиною наш військовий періодично зв’язувався й розповідав, що із ним все добре, а також обіцяв повернутись.
Вічна пам'ять нашому захисникові.
Попрощатися із полеглим за нашу країну військовим прийшло близько 300 осіб. Серед них були рідні й близькі Владислава Гошина, друзі, колишні колеги, бойові побратими, сусіди й небайдужі міські жителі. Для багатьох присутніх смерть чоловіка стала трагічною втратою.
