Кривий Ріг прощається з професором Ігорем Шелевицьким

У стінах його рідного університету на вул. Медична, 16 близькі професору люди запалили свічки, а священник розпочав відспівування померлого. На стіл з урною, де міститься прах Ігоря Шелевизького, містяни поклали букети квітів.

«Він надзвичайна людина, надзвичайний батько, незважаючи на його зайнятість, він настільки нам завжди багато приділяв уваги разом з мамою. Він до останнього дня розробляв щось нове і навіть переддень смерті, це сталося дуже раптово, в нього щось вийшло і він такий радий… Ми його дуже любим і він знає це», - розповіла донька Анастасія.

Ігор Володимирович помер від раптової зупинки серця, коли приїхав до столиці побачитися з новонародженою онукою. Його дружина Вікторія згадує: «Моє життя розділилося на дві частини – до знайомства з Ігорем Володимировичем і після. Ігор Володимирович був дуже світлою людиною і повірте, він дуже мене змінив. Я стала по-різному ставитися до життя, до якихось проблем до питання вічності і життя. Я точно знаю, він десь поряд з нами. Він не хоче, щоб ми впадали в розпач, тому що він завжди говорив… він називав мене Вікуля завжди… Вікуля, ми тут просто гості на цій землі, тому ми завжди повинні бути готовими, і завжди повинні достойно жити на цій землі. Мені дуже важко, але я щаслива, що я провела багато довгих років з Ігорем Володимировичем. Ми були знайомі 39 років, одружені 27 і повірте, це було дуже велике щастя». 

«Це Данте, який ніс поперед себе світло, яке освітлювало шлях багатьом його учням, колегам, просто людям. Можна багато казати про його наукову роботу. Він після себе залишив багато учнів. Вчені в Києві, в нашій країні поважали його працю», - розповів колега Юрій Юрко.

«Як жив так і вмер патріотом. Держава, місто, громада втратили людину, яка, не займаючи якісь політичні посади, була в центрі подій з захисту мови, з захисту української церкви, тих громадянських цінностей, до яких у Кривому Розі, мабуть, ще не кожен ще дозрів, доріс, а він це розумів і мудро скеровував цей процес», - зазначила Людмила Бурман.

Ігор Шелевицький був професором кафедри інформаційних технологій і моделювання Державного університету економіки і технологій, доктором технічних наук. Свою вищу освіту здобув у 1986 році, закінчивши Київський інститут інженерів цивільної авіації за спеціальністю «Технічна експлуатація авіаційного радіоелектронного обладнання», в 1993 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Розробка та дослідження методів і алгоритмів обробки вимірювальної інформації в радіоелектронних системах управління повітряним рухом», отримавши науковий ступінь кандидата технічних наук за спеціальністю «Управління в технічних системах». У 2005 році захистив докторську дисертацію на тему «Сплайн-методи і засоби аналізу і синтезу цифрових сигналів», отримавши ступінь доктора технічних наук за спеціальністю «Радіотехнічні та телевізійні системи». У 2007 році отримав вчене звання доцента кафедри економічної кібернетики, в 2013 році - вчене звання професора кафедри інформатики та прикладної математики.

У різні роки Ігор Володимирович викладав в Європейському університеті, працював заступником директора з наукової роботи, проректором з інформаційних технологій в Криворізькому державному педагогічному університеті, також професором кафедри економічної кібернетики, завідувачем кафедрою економіки в Криворізькому економічному інституті Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.

Урну з прахом Ігоря Володимировича поховають на Центральному кладовищі.

«Перший міський» висловлює співчуття рідним померлого. Вічна пам’ять.