Кривий Ріг попрощався з мером Костянтином Павловим. За даними поліції більше 70 тисяч криворіжців прийшли провести його в останню путь
З самого ранку 19 серпня до театру ім. Т. Шевченко криворіжці нескінченим живим потоком йшли з квітами, щоб попрощатися зі своїм мером Костянтином Павловим. Для всього міста його смерть - страшна трагедія. Молодий, енергійний Костянтин Павлов мав безліч планів з розвитку рідного Кривбасу, він прагнув разом із жителями змінити на краще улюблене місто. Таким його назавжди запам’ятають земляки.
У Костянтина Павлова було багато друзів, його поважали та цінували колеги, соратники – у день прощання вони всі були поряд зі своїм товаришем - приїхали не тільки з різних районів Кривого Рогу, а з усіх куточків України.
Олександр Вілкул, який практично все життя знав Костянтина Павлова, сказав: «Я пам'ятаю Костянтина стільки ж, стільки й себе. Коли мені було 5 років, а йому 6…. Востаннє ми телефоном говорили минулої середи, він тоді ще був у Лазурному. Я говорив з ним і його дружиною Оленою, але ми не обговорювали політичні та робочі питання, а говорили що їх сусідній табір "Парус" будить вранці і про медуз... У нього було все добре, гарний настрій. Стосовно загибелі: вважаю, що робити висновки зарано слідство покаже, і ми самі цим займаємось, бо дуже багато запитань. Світла пам’ять про Костянтина буде з нами назавжди».
За даними поліції всього на громадянській панахиді були присутні більше 70 тисяч криворіжців.
Остання визволителька Кривого Рогу Валентина Погоролєлова вважає своїм обов’язком особисто приїхати та попрощатися з мером, якого знала багато років: «Він був і для мене, і для тисяч земляків по-справжньому рідною людиною... Добрий, чуйний, справедливий, уважний мер нашого міста. Він приділяв дуже багато уваги ветеранам, пенсіонерам, не забував про інших людей…»
До Кривого Рогу приїхали, щоб провести в останню путь Костянтина Юрійовича колеги, з якими він працював, будучи Народним депутатом України, слова глибокого смутку висловили представники Асоціації міст України.
Тяжку втрату переживають колеги, з якими Костянтин пліч-о-пліч працював в органах місцевого самоврядування Кривого Рогу. Юрій Вілкул, мер міста з 2010 по 2020 рр., не стримував емоцій: «Якщо говорити про справжню Людину то це – Костянтин Павлов. Якщо про справжнього Друга – це також про нього. Як про земляка, який щиро любив рідний Кривий Ріг та вклав свої сили і душу у тисячу справ для нього – це також про Костянтина. Ми всі запам’ятаємо його молодим, життєрадісним, завжди готовим підставити плече підтримки та прийти на допомогу людям. Немає слів передати горе… Непоправна втрата для криворізької землі».
Перший заступник міського голови Євген Удод сказав: «До сих пір не віриться в цю трагедію… У нього було стільки планів, ідей! Як друг і соратник – і так думають всі його друзі – ми зробимо все можливе, щоб робота, яку він розпочав для міста – продовжувалася».
Товариш Костянтина Павлова Олег Жицький підкреслив: «Він завжди старався допомогти людям, зробити якомога більше для міста. Він був по-справжньому Народним депутатом і за зовсім короткий період став для криворіжців справжнім Народним мером».
Мешканці міста з квітами та вінками вишикувалися в живий коридор, яким пройшла процесія з труною з тілом Костянтина Павлова до Свято-Миколаївського храму. Тут відбулася панахида та відспівування померлого (згідно з православним законом відспівують померлих і убієнних, самогубців – не відспівують. Тобто представники церкви, як і абсолютна більшість криворіжців не вірять у версію самогубства мера).
Міського голову Кривого Рогу Костянтина Павлова поховали на Центральному кладовищі, поряд з місцем вічного спочинку колишнього мера міста Григорія Гутовського.
Світла, вічна пам’ять Вам, шановний мере!
