Юрій Вілкул направив Лакшмі Мітталу підтримане депутатами міськради відкрите звернення щодо необхідності перегляду рішення про зупинення АМКР, збереження виробництва та робочих місць, та запобігання виникненню можливої техногенно-екологічної катастрофи
Відкрите звернення до виконавчого голови ради директорів ArcelorMittal Лакшмі Міттала, ініційоване Юрієм Вілкулом, підтримали депутати Криворізької міської ради на сесії, що відбулася сьогодні.
У зверненні сказано про кілька принципових моментів, зокрема: «Криворізька міська рада, представляючи інтереси всієї Криворізької громади, змушена звернутися до Вас у зв'язку з інформацією щодо намірів повного зупинення виробничої діяльності ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» із подальшою консервацією промислових активів підприємства.
Особливе занепокоєння викликає те, що про такі наміри керівництва міжнародної групи ArcelorMittal міська влада дізналася із засобів масової інформації, без належної попередньої комунікації з боку компанії щодо можливих екологічних, техногенних та соціально-економічних наслідків такого рішення».
У зверненні особливо підкреслюється, що надзвичайно серйозними можуть стати соціально-економічні наслідки повної зупинки комбінату. До приватизації на підприємстві працювало близько 57 тисяч осіб, сьогодні - приблизно 17 тисяч. Подальше масштабне скорочення персоналу призведе до втрати доходів тисячами родин та посилення соціальної напруги. В умовах повномасштабної військової агресії такі наслідки можуть негативно вплинути не лише на стабільність Криворізької територіальної громади, а й держави загалом.
Також наголошено на ризиках техногенно-екологічного характеру в разі повного зупинення підприємства: «У технологічних процесах металургійного та коксохімічного виробництва використовуються й утворюються небезпечні речовини, зокрема фенольні та аміачні води, соляна і сірчана кислоти. Припинення виробництва створює ризики масштабного забруднення довкілля та загрозу життю і здоров'ю населення, яке разом із Криворізькою агломерацією становить 800 тисяч осіб».
Також особливу небезпеку становить можливе припинення належного утримання гідротехнічних споруд гірничого департаменту та шахтоуправління. Хвостосховища, дамби, дренажні системи потребують постійного технічного нагляду й обслуговування, а безперервний приплив шахтних вод зберігається незалежно від роботи виробництва. Прикладом є аварійний прорив дамби Центрального хвостосховища у 2021 році, наслідки якого тоді вдалося ліквідувати. Але за умов зупинення підприємства, скорочення персоналу та фінансування відповідних заходів ризики повторення подібних аварій можуть суттєво зрости.
При цьому підкреслюється, що повне припинення виробничої діяльності, про яке говорить керівництво компанії, не є єдиним можливим рішенням: «Вам добре відомо, що навіть після ракетних обстрілів зберігається технічна можливість часткової роботи металургійного комплексу з урахуванням дотримання заходів безпеки для працівників підприємства, що технічно можливо. Крім того, на внутрішньому ринку України залишається попит на металопродукцію, зокрема для будівництва та відновлення інфраструктури, й збут продукції може здійснюватися.
Окремо наголошуємо на реальній можливості збереження роботи гірничого департаменту. Навіть за умов обмеженого використання портів Чорного моря існує можливість транспортування залізорудного концентрату залізничним транспортом в обсягах до 300 тисяч тонн на місяць на підприємства групи ArcelorMittal у Європі. Що й робилося останні 20 років. Це дозволить підтримувати виробництво, зберігати робочі місця та економічну активність підприємства».
Враховуючи всі обставини, у зверненні пропонується Лакшмі Мітталу особисто втрутитися в ситуацію та забезпечити перегляд намірів щодо повного зупинення підприємства, прийнявши зважене рішення, спрямоване на запобігання техногенно-екологічній катастрофі, збереження виробничого потенціалу та максимально можливої кількості робочих місць.
«Переконані, що підтримка підприємства, його працівників та територіальної громади в цей надзвичайно складний для України період стане проявом відповідальності міжнародного інвестора та солідарності з українським народом, який протистоїть військовій агресії», - підкреслюється у зверненні.
.jpg)

У зверненні сказано про кілька принципових моментів, зокрема: «Криворізька міська рада, представляючи інтереси всієї Криворізької громади, змушена звернутися до Вас у зв'язку з інформацією щодо намірів повного зупинення виробничої діяльності ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» із подальшою консервацією промислових активів підприємства.
Особливе занепокоєння викликає те, що про такі наміри керівництва міжнародної групи ArcelorMittal міська влада дізналася із засобів масової інформації, без належної попередньої комунікації з боку компанії щодо можливих екологічних, техногенних та соціально-економічних наслідків такого рішення».
У зверненні особливо підкреслюється, що надзвичайно серйозними можуть стати соціально-економічні наслідки повної зупинки комбінату. До приватизації на підприємстві працювало близько 57 тисяч осіб, сьогодні - приблизно 17 тисяч. Подальше масштабне скорочення персоналу призведе до втрати доходів тисячами родин та посилення соціальної напруги. В умовах повномасштабної військової агресії такі наслідки можуть негативно вплинути не лише на стабільність Криворізької територіальної громади, а й держави загалом.
Також наголошено на ризиках техногенно-екологічного характеру в разі повного зупинення підприємства: «У технологічних процесах металургійного та коксохімічного виробництва використовуються й утворюються небезпечні речовини, зокрема фенольні та аміачні води, соляна і сірчана кислоти. Припинення виробництва створює ризики масштабного забруднення довкілля та загрозу життю і здоров'ю населення, яке разом із Криворізькою агломерацією становить 800 тисяч осіб».
Також особливу небезпеку становить можливе припинення належного утримання гідротехнічних споруд гірничого департаменту та шахтоуправління. Хвостосховища, дамби, дренажні системи потребують постійного технічного нагляду й обслуговування, а безперервний приплив шахтних вод зберігається незалежно від роботи виробництва. Прикладом є аварійний прорив дамби Центрального хвостосховища у 2021 році, наслідки якого тоді вдалося ліквідувати. Але за умов зупинення підприємства, скорочення персоналу та фінансування відповідних заходів ризики повторення подібних аварій можуть суттєво зрости.
При цьому підкреслюється, що повне припинення виробничої діяльності, про яке говорить керівництво компанії, не є єдиним можливим рішенням: «Вам добре відомо, що навіть після ракетних обстрілів зберігається технічна можливість часткової роботи металургійного комплексу з урахуванням дотримання заходів безпеки для працівників підприємства, що технічно можливо. Крім того, на внутрішньому ринку України залишається попит на металопродукцію, зокрема для будівництва та відновлення інфраструктури, й збут продукції може здійснюватися.
Окремо наголошуємо на реальній можливості збереження роботи гірничого департаменту. Навіть за умов обмеженого використання портів Чорного моря існує можливість транспортування залізорудного концентрату залізничним транспортом в обсягах до 300 тисяч тонн на місяць на підприємства групи ArcelorMittal у Європі. Що й робилося останні 20 років. Це дозволить підтримувати виробництво, зберігати робочі місця та економічну активність підприємства».
Враховуючи всі обставини, у зверненні пропонується Лакшмі Мітталу особисто втрутитися в ситуацію та забезпечити перегляд намірів щодо повного зупинення підприємства, прийнявши зважене рішення, спрямоване на запобігання техногенно-екологічній катастрофі, збереження виробничого потенціалу та максимально можливої кількості робочих місць.
«Переконані, що підтримка підприємства, його працівників та територіальної громади в цей надзвичайно складний для України період стане проявом відповідальності міжнародного інвестора та солідарності з українським народом, який протистоїть військовій агресії», - підкреслюється у зверненні.
.jpg)
