Мав п'ятьох дітей і мріяв про власну оселю: на Краматорському напрямку загинув Володимир Амелін з «АрселорМіттал Кривий Ріг»
Володимир до великої війни працював у службі охорони компанії «АрселорМіттал Кривий Ріг», а згодом переїхав працювати до сусідньої Петрівської громади. До лав ЗСУ чоловіка мобілізували 16 лютого. 17-го травня воїна не стало.
Після навчання у навчальному центрі чоловік став розвідником-телефоністом. Його відправили на Краматорський напрямок. Про окопні будні рідним говорив неохоче, беріг їхні нерви. Проте все ж телефоном із захопленням поділився, як разом із хлопцями «приземлив» перші ворожі безпілотники.
Вже на службі, він втратив батька, але так і не зміг приїхати з передової, щоб провести його в останню путь.
Для близьких чоловік був дивовижно світлою, відкритою людину, яка обожнювала риболовлю та годинами могла перебирати мототехніку. Але найбільшим сенсом його життя були діти. Володимир підтримував першу родину та чотирьох спільних дітей, а наймолодшого синочка, від другого цивільного шлюбу, виховував самостійно.
Він понад усе мріяв повернутися, купити власну квартиру, оселитися там разом із найменшим сином і просто жити. Не судилося.
17 травня під час комбінованого обстрілу 36-річний військовий загинув. Разом із ним на позиції полягли ще 15 побратимів. Вони стримали першу хвилю наступу, але другу – відбити не змогли.
У захисника залишилися велика родина: мама Любов Миколаївна, троє братів – Олексій, Дмитро та Віктор, а також діти – Вікторія, Борис, Ганна, Іван та маленький Олександр.
Нагадаємо, раніше ми писали, що у Кривому Розі створили мурал пам’яті Данила Настича.
Вже на службі, він втратив батька, але так і не зміг приїхати з передової, щоб провести його в останню путь.
Для близьких чоловік був дивовижно світлою, відкритою людину, яка обожнювала риболовлю та годинами могла перебирати мототехніку. Але найбільшим сенсом його життя були діти. Володимир підтримував першу родину та чотирьох спільних дітей, а наймолодшого синочка, від другого цивільного шлюбу, виховував самостійно.
Він понад усе мріяв повернутися, купити власну квартиру, оселитися там разом із найменшим сином і просто жити. Не судилося.
17 травня під час комбінованого обстрілу 36-річний військовий загинув. Разом із ним на позиції полягли ще 15 побратимів. Вони стримали першу хвилю наступу, але другу – відбити не змогли.
У захисника залишилися велика родина: мама Любов Миколаївна, троє братів – Олексій, Дмитро та Віктор, а також діти – Вікторія, Борис, Ганна, Іван та маленький Олександр.
Нагадаємо, раніше ми писали, що у Кривому Розі створили мурал пам’яті Данила Настича.
