«Я тебе так чекала»: криворіжці провели в останню земну дорогу воїна Андрія Пінського
14 травня місто простилося з Андрієм Пінським, чоловіком, який не мав військового досвіду до великої війни, але мав переконання: він повинен бути там, де вирішується доля країни. Його шлях обірвався на рідній Дніпропетровщині, під час атаки ворожого «шахеда».
До 24 лютого Андрій будував успішну кар’єру в сфері торгівлі. У Кривому Розі був керівником відділу в «Меtrо», а пізніше він переїхав до столиці, де працював заступником керуючого у київському «Varus».
За словами колишнього колеги по «Меtrо», Юрія, Андрій був надзвичайно грамотним та розумним хлопцем, справжнім профі. Попри різницю у віці, чоловіки товаришували понад 20 років.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, він мав бронь від мобілізації, але свідомо від неї відмовився. Шлях до війська виявився довгим: Андрій оббивав пороги військкоматів у Києві та Кривому Розі. Його взяли лише у березні 2023-го.
Чоловік служив у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. За три роки служби він пройшов Донеччину, Сумщину, Курщину. Двічі отримував важкі травми, але повертався до побратимів.
Одного разу під час обстрілу зайнялася каністра й ось-ось мала вибухнути. Андрій схопив її голими руками, щоб відкинути подалі від людей. Тоді він обпік руку майже до кісток, але врятував інших. Був і перелом ноги, і довгі місяці реабілітації.
Він обожнював дітей та свого 10-річного сина. У Героя залишилися дружина, мама та брат. Під час прощання на цвинтарі мама загиблого воїна усе повторювала: «Я тебе так чекала... Так чекала...».
Світла пам'ять захиснику. Схиляємо голови разом із родиною.
Нагадаємо, раніше ми писали, що «АрселорМіттал Кривий Ріг» втратив на фронті ремонтника Віталія Андрющенка.

.jpg)

.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)

За словами колишнього колеги по «Меtrо», Юрія, Андрій був надзвичайно грамотним та розумним хлопцем, справжнім профі. Попри різницю у віці, чоловіки товаришували понад 20 років.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, він мав бронь від мобілізації, але свідомо від неї відмовився. Шлях до війська виявився довгим: Андрій оббивав пороги військкоматів у Києві та Кривому Розі. Його взяли лише у березні 2023-го.
Чоловік служив у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади. За три роки служби він пройшов Донеччину, Сумщину, Курщину. Двічі отримував важкі травми, але повертався до побратимів.
Одного разу під час обстрілу зайнялася каністра й ось-ось мала вибухнути. Андрій схопив її голими руками, щоб відкинути подалі від людей. Тоді він обпік руку майже до кісток, але врятував інших. Був і перелом ноги, і довгі місяці реабілітації.
Він обожнював дітей та свого 10-річного сина. У Героя залишилися дружина, мама та брат. Під час прощання на цвинтарі мама загиблого воїна усе повторювала: «Я тебе так чекала... Так чекала...».
Світла пам'ять захиснику. Схиляємо голови разом із родиною.
Нагадаємо, раніше ми писали, що «АрселорМіттал Кривий Ріг» втратив на фронті ремонтника Віталія Андрющенка.