Вгору
    Онлайн трансляція
    Програма передач

    Останні відео

    Назад до програми передач

    Попередні випуски

    Результати пошуку

    Одне шкільне подвір’я та два героїчних життя: у Кривому Розі відкрили меморіальні дошки Дмитру Птухіну та Азізу Мірзоєву

    30 Березня 2026, 17:00 Поділитися

    Стіни криворізької гімназії №125 тепер бережуть пам’ять про ще двох своїх випускників, які в різні роки ходили цими коридорами, а з початком великої війни стали на захист країни. Дмитро Птухін та Азіз Мірзоєв повернулися до рідної школи назавжди – у граніті меморіальних дощок.

    Одне шкільне подвір’я та два героїчних життя: у Кривому Розі відкрили меморіальні дошки Дмитру Птухіну та Азізу Мірзоєву

    Дмитро Птухін у мирному житті він працював слюсарем на Північному ГЗК, захоплювався технікою та мотоциклами, любив танці та спорт. Друзі згадують його як світлого та дуже майстровитого чоловіка. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Дмитро пішов до війська добровольцем. Був водієм-електриком у підрозділі безпілотників. Його життя обірвалося 10 вересня 2024 року в Курській області. Дмитро потрапив у полон, де був жорстоко вбитий ворогом. Вдома на нього не дочекалися дружина, мама та дві маленькі доньки – Софійка та Мілана.

    «Він був дуже гарною, дуже світлою людиною, люблячим чоловіком, батьком гарним для своїх дітей. Найкращий. Завжди допомагав, завжди міг прийти на допомогу кожному. Підтримка була гарна. Я розумію, що треба жити. Треба жити заради дітей. Намагаюся. Ми його пам'ятаємо, дуже любимо, він завжди в наших серцях залишиться», – розповіла Катерина, дружина полеглого оборонця.

    Азіз Мірзоєв з дитинства марив небом. Він закінчив авіаційний коледж і пов’язав своє життя з авіацією, був бортовим техніком та оператором судна. Спокійний, вимогливий до себе та надзвичайно професійний, Азіз пройшов шлях до звання майора, та звання отримав посмертно.

    «Дуже шкода, що його більше нема, тому що він був дуже світлою, доброю людиною, захищав небо, дуже любив авіацію. Ця дошка важлива, тому що хотілося, щоб знали, що він захищав нас і навчався в цій гімназії», – поділилася сестра полеглого Героя Гюнель.

     Азіз загинув 12 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання під Харковом. Без батька залишилися син та донька, вдовою – дружина. За свою мужність він був відзначений хрестом «Військова честь», нагрудним знаком «За мужність в охороні державного кордону».

    Обидва захисники посмертно нагороджені нагрудними знаками «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.

    На відкриття меморіалу прийшли рідні, вчителі та учні. Ці пам’ятні знаки на фасаді школи будуть нагадуванням кожному учню, якою ціною тримається наше небо.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що у Кривому Розі провели в останню путь захисника Ігоря Кліменкова на позивний «Ірак».  

    Дмитро Птухін у мирному житті він працював слюсарем на Північному ГЗК, захоплювався технікою та мотоциклами, любив танці та спорт. Друзі згадують його як світлого та дуже майстровитого чоловіка. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Дмитро пішов до війська добровольцем. Був водієм-електриком у підрозділі безпілотників. Його життя обірвалося 10 вересня 2024 року в Курській області. Дмитро потрапив у полон, де був жорстоко вбитий ворогом. Вдома на нього не дочекалися дружина, мама та дві маленькі доньки – Софійка та Мілана.

    «Він був дуже гарною, дуже світлою людиною, люблячим чоловіком, батьком гарним для своїх дітей. Найкращий. Завжди допомагав, завжди міг прийти на допомогу кожному. Підтримка була гарна. Я розумію, що треба жити. Треба жити заради дітей. Намагаюся. Ми його пам'ятаємо, дуже любимо, він завжди в наших серцях залишиться», – розповіла Катерина, дружина полеглого оборонця.

    Азіз Мірзоєв з дитинства марив небом. Він закінчив авіаційний коледж і пов’язав своє життя з авіацією, був бортовим техніком та оператором судна. Спокійний, вимогливий до себе та надзвичайно професійний, Азіз пройшов шлях до звання майора, та звання отримав посмертно.

    «Дуже шкода, що його більше нема, тому що він був дуже світлою, доброю людиною, захищав небо, дуже любив авіацію. Ця дошка важлива, тому що хотілося, щоб знали, що він захищав нас і навчався в цій гімназії», – поділилася сестра полеглого Героя Гюнель.

     Азіз загинув 12 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання під Харковом. Без батька залишилися син та донька, вдовою – дружина. За свою мужність він був відзначений хрестом «Військова честь», нагрудним знаком «За мужність в охороні державного кордону».

    Обидва захисники посмертно нагороджені нагрудними знаками «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.

    На відкриття меморіалу прийшли рідні, вчителі та учні. Ці пам’ятні знаки на фасаді школи будуть нагадуванням кожному учню, якою ціною тримається наше небо.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що у Кривому Розі провели в останню путь захисника Ігоря Кліменкова на позивний «Ірак».  

    Теги
    • #пам'яті загиблих героїв війни
    • #меморіальна дошка