Від бароко до пристрасного танго і музики XXI століття: у Кривому Розі оркестр музичного коледжу запросив глядачів у подорож крізь епохи
У Кривому Розі відбувся концерт «Музичний код», який став справжнім діалогом часів і стилів. Історичний екскурс у музичне минуле цього разу лунав зі сцени театру, відкриваючи класичну музику для ще ширшої аудиторії.
Оркестр музичного коледжу продовжив традиції, закладені багатьма поколіннями музикантів, але зробив це по-сучасному: живо, емоційно і з глибоким сенсом. Назва програми не випадкова. «Музичний код» – це спроба показати, як формувалася історія струнно-смичкових інструментів: скрипки, альта, віолончелі та контрабаса.
Допомагав відвідувачам максимально зрозуміти історичний контекст та зрозуміти тонкощі видатних творів ведучий Максим Трофімов. Він за альма-матер мав музичний коледж, але пішов у своєму розвитку далі.
«Для мене дуже почесно було нести таку високу місію, як готувати слухача до сприйняття непростих творів. Вони великі майстри, вони великі молодці і, чесно кажучи, я пишаюся тим, що в Кривому Розі є такі надзвичайно талановиті люди», - розповів про свої враження він.
Підготовка до концерту тривала кілька місяців, але, зізнаються музиканти, морально до цього виступу йшли понад рік. Колектив постійно оновлюється: студенти випускаються, приходять нові, а репетиційний процес не зупиняється ні на день.
«У нас більша частина нашого колективу є студенти, тому кожен раз, кожна наша зустріч – це дуже кропітка, дуже плідна робота. І я не скажу що виступають сьогодні студенти. Вони будуть в коледжі студентами, а тут вони – артисти. Тому до них особисто від мене у них дуже них висока планка», – поділився викладач коледжу Владислав Нікулін.
Подорож почалася з одного з найвідоміших творів світової класики: «Пір року» Антоніо Вівальді. Продовженням стали «Фанданго» Луїджі Боккеріні, запальні танго різних композиторів, а також впізнавані мелодії з кінематографу.
«Наша мета показати цей зародок музичного коду. І також, що потім було. Усі твори ми зіграти не можемо, але такі самі відомі і не дуже – сьогодні будуть», – зазначив керівник Камерного оркестру музичного коледжу Дмитро Дядюн.
Цього разу вперше програму вирішили показати не в залі музичного коледжу, де зазвичай вже не вистачало місць, а на театральній сцені, щоб кожен охочий міг долучитися до музичного дійства.
Концерт показав, що класична музика в Кривому Розі знаходить нові форми, нову сцену і свого слухача.
Нагадаємо, раніше ми писали, що криворіжців запрошують на виставку «Кривий ландшафт. Усвідомлення».
«Для мене дуже почесно було нести таку високу місію, як готувати слухача до сприйняття непростих творів. Вони великі майстри, вони великі молодці і, чесно кажучи, я пишаюся тим, що в Кривому Розі є такі надзвичайно талановиті люди», - розповів про свої враження він.Підготовка до концерту тривала кілька місяців, але, зізнаються музиканти, морально до цього виступу йшли понад рік. Колектив постійно оновлюється: студенти випускаються, приходять нові, а репетиційний процес не зупиняється ні на день.
«У нас більша частина нашого колективу є студенти, тому кожен раз, кожна наша зустріч – це дуже кропітка, дуже плідна робота. І я не скажу що виступають сьогодні студенти. Вони будуть в коледжі студентами, а тут вони – артисти. Тому до них особисто від мене у них дуже них висока планка», – поділився викладач коледжу Владислав Нікулін.Подорож почалася з одного з найвідоміших творів світової класики: «Пір року» Антоніо Вівальді. Продовженням стали «Фанданго» Луїджі Боккеріні, запальні танго різних композиторів, а також впізнавані мелодії з кінематографу.
«Наша мета показати цей зародок музичного коду. І також, що потім було. Усі твори ми зіграти не можемо, але такі самі відомі і не дуже – сьогодні будуть», – зазначив керівник Камерного оркестру музичного коледжу Дмитро Дядюн.Цього разу вперше програму вирішили показати не в залі музичного коледжу, де зазвичай вже не вистачало місць, а на театральній сцені, щоб кожен охочий міг долучитися до музичного дійства. Концерт показав, що класична музика в Кривому Розі знаходить нові форми, нову сцену і свого слухача.
