Вгору
    Онлайн трансляція
    Програма передач

    Останні відео

    Назад до програми передач

    Попередні випуски

    Результати пошуку

    Прикрив собою товариша: Кривий Ріг попрощався зі своїм захисником Андрієм Чєпелєвим

    14 Вересня 2025, 18:00 Поділитися

    У Кривому Розі віддали останню шану захиснику України Андрію Чєпелєву, відомому побратимам як «Чіп». Йому було лише 27 років. Воїн назавжди залишиться у пам’яті земляків сміливим, відданим та світлим хлопцем, який у найважчі часи став на захист рідної країни.

    Прикрив собою товариша: Кривий Ріг попрощався зі своїм захисником Андрієм Чєпелєвим

    З перших днів повномасштабного вторгнення Андрій вступив до лав ЗСУ і 129-ї окремої бригади тероборони. Він брав участь у визволенні Херсонщини, воював на Донеччині та Сумщині, пройшов і через курську операцію. Пізніше пройшов навчання, отримав фах розвідника й готувався стати командиром відділення.

    У день загибелі він не мав вирушати на позиції. Але, як завжди, не залишив побратимів у скрутну хвилину. Колону військових підстерегла ворожа засідка. Андрій ціною власного життя врятував 19-річного бійця, прикривши його собою. Із семи воїнів у машині четверо загинули, троє зазнали важких поранень.

    «Нам не треба було вдягати маски, ми були самі собою, діти. Ми  пішли разом в перший день, повномасштабного вторгнення.    В перші два роки ми були разом в одній бригаді, потім трохи наші дороги розійшлись», – згадав Андрій, найкращий друг полеглого.

    Побратими вважали «Чіпа» людиною без фальші й заздрості, «чистим» серцем і душею. 

    «Коли прийшли дітлахи, коли я їх побачив, їм було 20-21 рік, 22 роки. Люди не були на строковій службі, і коли вони відчайдушно 24-го разом з усіма чоловіками країни пішли і одразу стали на оборону України, вони в мене на першому місці. Вони моя віддушина. Їх було чотири чоловіка, малих, і Андрій серед них. Він не був гнилий і в нього не було жадності. Він був дорогенький, він був любий,  він сміливий.  На жаль – був», – розповів побратим Героя на псевдо «Гламур».
     
    За мужність Андрій Чєпелєв нагороджений медаллю «За оборону України», а також поданий до державної відзнаки «За мужність» (посмертно). Під час прощання батькам Героя вручили нагрудний знак пошани Саксаганського району Кривого Рогу та «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня. 

    У Андрія залишилися рідні, дівчина та друзі, які назавжди пам’ятатимуть його відвагу.

    Нагадаємо, раніше ми писали про нацгвардійця Олексія, що пробув разом з побратимами 66 днів у пеклі обстрілів.

    З перших днів повномасштабного вторгнення Андрій вступив до лав ЗСУ і 129-ї окремої бригади тероборони. Він брав участь у визволенні Херсонщини, воював на Донеччині та Сумщині, пройшов і через курську операцію. Пізніше пройшов навчання, отримав фах розвідника й готувався стати командиром відділення.

    У день загибелі він не мав вирушати на позиції. Але, як завжди, не залишив побратимів у скрутну хвилину. Колону військових підстерегла ворожа засідка. Андрій ціною власного життя врятував 19-річного бійця, прикривши його собою. Із семи воїнів у машині четверо загинули, троє зазнали важких поранень.

    «Нам не треба було вдягати маски, ми були самі собою, діти. Ми  пішли разом в перший день, повномасштабного вторгнення.    В перші два роки ми були разом в одній бригаді, потім трохи наші дороги розійшлись», – згадав Андрій, найкращий друг полеглого.

    Побратими вважали «Чіпа» людиною без фальші й заздрості, «чистим» серцем і душею. 

    «Коли прийшли дітлахи, коли я їх побачив, їм було 20-21 рік, 22 роки. Люди не були на строковій службі, і коли вони відчайдушно 24-го разом з усіма чоловіками країни пішли і одразу стали на оборону України, вони в мене на першому місці. Вони моя віддушина. Їх було чотири чоловіка, малих, і Андрій серед них. Він не був гнилий і в нього не було жадності. Він був дорогенький, він був любий,  він сміливий.  На жаль – був», – розповів побратим Героя на псевдо «Гламур».
     
    За мужність Андрій Чєпелєв нагороджений медаллю «За оборону України», а також поданий до державної відзнаки «За мужність» (посмертно). Під час прощання батькам Героя вручили нагрудний знак пошани Саксаганського району Кривого Рогу та «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня. 

    У Андрія залишилися рідні, дівчина та друзі, які назавжди пам’ятатимуть його відвагу.

    Нагадаємо, раніше ми писали про нацгвардійця Олексія, що пробув разом з побратимами 66 днів у пеклі обстрілів.

    Теги
    • #кривий ріг
    • #війна
    • #смерть
    • #військовий