Понад чотири десятиліття рятує криворіжців: історія лікарки Наталії Малишко

Кар’єра Наталії Юріївни розпочалась у 1985 році. Саме тоді вона, зовсім молода після інтернатури, стала лікаркою виїзної бригади на Криворізькій станції швидкої допомоги. З того моменту кожен її робочий день – це боротьба за людське життя.

Через десять років вона здобула спеціалізацію з анестезіології і очолила реанімаційну бригаду. Тут, у найважчі хвилини, коли рахунок іде на секунди, вона навчилась залишатися спокійною, зібраною і непохитною.

З 2013 року Наталія Юріївна працює старшим лікарем з медицини невідкладних станів у Центральній оперативній диспетчерській службі. Сьогодні вона координаторка бригад однієї з найбільших станцій в області. За її чергування проходять тисячі дзвінків і сотні складних рішень. Саме на її зміну припадали найгарячіші ночі під час ворожих обстрілів Кривого Рогу.

«Найнапруженіші години – вечірній пік, коли з 19:00 до 23:00 виклики надходять один за одним. А найтяжчі – приходять  зі світанком: важкі інфаркти, інсульти», – поділилася жінка.

Саме адреналін, зізнається Наталія Юріївна, допомагає діяти точно, швидко і без сумнівів: «Це двигун нашої професії. Він не дає зупинятися, не дає розгубитися. Бо за кожною хвилиною зволікання – людське життя». 

Але Наталія Юріївна особлива не лише своїм професіоналізмом. Вона є непохитною опорою для колег та пацієнтів, адже знає, як бути сильною, коли інші втрачають ґрунт під ногами. 

Попри шалений ритм на роботі, вдома Наталія Юріївна занурюється у кардинально інший світ – спокійний та барвистий. Її хобі вишивка хрестиком. У колекції вже понад 30 картин: пейзажі, портрети, натюрморти.

«Беру голку – і світ стає знову рівним, спокійним, кольоровим», – поділилася вона.

Наталія Юріївна – мама двох доньок, бабуся дорослої онуки. І приклад того, як можна поєднувати силу професії з ніжністю серця.

Безмежно вдячні лікарці за кожне життя, яке завдяки її самовідданій праці  було врятоване.

Нагадаємо, раніше ми писали, що у Кривому Розі жінка пережила клінічну смерть.