На нього покладалися і близькі і побратими: на фасаді КГ №87 відкрили меморіальну дошку Сергію Турівному
У Кривому Розі на фасаді Комунального гімназії №87 з’явилася меморіальна дошка на честь Сергія Турівного, героя, який віддав своє життя за Україну. У церемонії відкриття взяли участь рідні, побратими, освітяни та небайдужі мешканці міста.
Життєвий шлях Сергія Турівного - приклад справжньої мужності та любові до Батьківщини. Після закінчення 9 класів він здобув фах токаря широкого профілю у ПТУ №45. У 1995–1996 роках проходив строкову службу в лавах Національної гвардії, а згодом працював на Криворізькому металургійному комбінаті та слюсарем висотних робіт на арматурно-механічному заводі. Його праця вимагала виняткової відповідальності, адже від неї залежала не лише міцність конструкцій, а й безпека людей.
З початком повномасштабної війни, 24 лютого 2022 року, Сергій без вагань став до лав захисників. Уже 28 лютого, відстоявши чергу у військоматі, він був мобілізований до Збройних Сил України у складі 17-ї окремої танкової бригади. Його бойовий шлях був коротким, але героїчним. 6 квітня 2022 року, виконуючи завдання мінометного взводу, Сергій загинув поблизу селища Новотошківка на Луганщині, всього за кілька днів до свого 45-річчя.
Поховали його як невідомого героя в місті Дніпро. Лише 4 березня 2025 року, після проведення всіх експертиз, Сергія Турівного перепоховали з почестями, повернувши ім’я й обличчя захиснику.
«Він сильно піклувався про мене. Якщо я скривлюся чи щось, він в 12 годин ночі візьме таксі й приносить ліки, щоб тільки мама не плакала, не кривилася. На нього були всі надії. І коли я з ним останній раз зустрічалася, він сказав: «Мама, нас перекидають. Привези мені, будь ласка, цигарок». Це його последні слова були. Як приїхала, я таким його ще ніколи не бачила. Він обняв мене отак за голову, обцілував мене всю і пішов. Він наче як чувствовав, що це остання наша зустріч з ним», - розповіла зі сльозами на очах мати Героя, Ольга Іванівна.
Сергій завжди був першим – і на роботі, і в бою. Він ніколи не ховався за чужими спинами, завжди відгукувався: «Я піду». Його подвиг назавжди залишиться в пам’яті вдячних поколінь.
Вічна слава полеглому воїну!
Нагадаємо, раніше ми писали, що загинув криворізький воїн Олександр Коваленко
Життєвий шлях Сергія Турівного - приклад справжньої мужності та любові до Батьківщини. Після закінчення 9 класів він здобув фах токаря широкого профілю у ПТУ №45. У 1995–1996 роках проходив строкову службу в лавах Національної гвардії, а згодом працював на Криворізькому металургійному комбінаті та слюсарем висотних робіт на арматурно-механічному заводі. Його праця вимагала виняткової відповідальності, адже від неї залежала не лише міцність конструкцій, а й безпека людей.
З початком повномасштабної війни, 24 лютого 2022 року, Сергій без вагань став до лав захисників. Уже 28 лютого, відстоявши чергу у військоматі, він був мобілізований до Збройних Сил України у складі 17-ї окремої танкової бригади. Його бойовий шлях був коротким, але героїчним. 6 квітня 2022 року, виконуючи завдання мінометного взводу, Сергій загинув поблизу селища Новотошківка на Луганщині, всього за кілька днів до свого 45-річчя.
Поховали його як невідомого героя в місті Дніпро. Лише 4 березня 2025 року, після проведення всіх експертиз, Сергія Турівного перепоховали з почестями, повернувши ім’я й обличчя захиснику.
«Він сильно піклувався про мене. Якщо я скривлюся чи щось, він в 12 годин ночі візьме таксі й приносить ліки, щоб тільки мама не плакала, не кривилася. На нього були всі надії. І коли я з ним останній раз зустрічалася, він сказав: «Мама, нас перекидають. Привези мені, будь ласка, цигарок». Це його последні слова були. Як приїхала, я таким його ще ніколи не бачила. Він обняв мене отак за голову, обцілував мене всю і пішов. Він наче як чувствовав, що це остання наша зустріч з ним», - розповіла зі сльозами на очах мати Героя, Ольга Іванівна.
Сергій завжди був першим – і на роботі, і в бою. Він ніколи не ховався за чужими спинами, завжди відгукувався: «Я піду». Його подвиг назавжди залишиться в пам’яті вдячних поколінь.
Вічна слава полеглому воїну!
Нагадаємо, раніше ми писали, що загинув криворізький воїн Олександр Коваленко
