Вгору
    Онлайн трансляція
    Програма передач

    Останні відео

    Назад до програми передач

    Попередні випуски

    Результати пошуку

    Поклявся, що у полон рашистам не здастся: у Кривому Розі відкрили меморіальну дошку на честь оборонця Андрія Мєзєнцева

    24 Січня 2025, 14:00 Поділитися

    Сьогодні у Кривому Розі відкрили пам’ятний меморіал на честь військовослужбовця Андрія Мєзєнцева. Він прийняв свій останній бій в районі населеного пункту ольгівка, що у курській області росії.

    Поклявся, що у полон рашистам не здастся: у Кривому Розі відкрили меморіальну дошку на честь оборонця Андрія Мєзєнцева

    Криворіжець служив у якості солдата, стрільця при військовій частині А3283. Рідна сестра загиблого, пані Наталя, зауважує, що її брат був дуже доброю людиною. Він намагався примирити всіх, хто сварився. Бажав, аби з кожним все було добре. Склалося, що Андрій Мєзєнцев свою родину створити не встиг. 

    «Ми рано залишилися без батьків. Андрійкові було 12 років, коли загинули наші батьки. Намагалися йому я й брат всю любов та турботу дати, що мали. Але нічого ніколи не замінить материнської та батьківській любові», - каже Наталія.

    Спершу Андрій Мєзєнцев захищав Київщину. Надалі виконував задачі командування на Харківщині, Сумщині. А потім на курщині.

    «1 жовтня ми з ним балакали в останній раз. Він дзвонив, і мабуть, якесь передчуття в нього було. Бо він телефонував і каже: «Ти знаєш, у будь-якому разі я в полон не здамся». Він так і зробив. Він сам не здався в полон. Він підірвав себе і підірвав рашистів. Він не здався в полон», - додала Наталія.

    У Героя залишилися сестра, брат, четверо племінників та троє онуків. Андрій Мєзєнцев дуже любив займатися землеробством і після війни мріяв придбати будинок.  Посмертно нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.  

    Як проходило прощання з військовослужбовцем, ми писали тут.

    Криворіжець служив у якості солдата, стрільця при військовій частині А3283. Рідна сестра загиблого, пані Наталя, зауважує, що її брат був дуже доброю людиною. Він намагався примирити всіх, хто сварився. Бажав, аби з кожним все було добре. Склалося, що Андрій Мєзєнцев свою родину створити не встиг. 

    «Ми рано залишилися без батьків. Андрійкові було 12 років, коли загинули наші батьки. Намагалися йому я й брат всю любов та турботу дати, що мали. Але нічого ніколи не замінить материнської та батьківській любові», - каже Наталія.

    Спершу Андрій Мєзєнцев захищав Київщину. Надалі виконував задачі командування на Харківщині, Сумщині. А потім на курщині.

    «1 жовтня ми з ним балакали в останній раз. Він дзвонив, і мабуть, якесь передчуття в нього було. Бо він телефонував і каже: «Ти знаєш, у будь-якому разі я в полон не здамся». Він так і зробив. Він сам не здався в полон. Він підірвав себе і підірвав рашистів. Він не здався в полон», - додала Наталія.

    У Героя залишилися сестра, брат, четверо племінників та троє онуків. Андрій Мєзєнцев дуже любив займатися землеробством і після війни мріяв придбати будинок.  Посмертно нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.  

    Як проходило прощання з військовослужбовцем, ми писали тут.

    Теги
    • #пам'яті загиблих героїв війни
    • #меморіальна дошка
    • #кривий ріг сьогодні