Назавжди 39: у рідному Кривому Розі спочиватиме Артем Савчак, який до останнього боронив Харківщину
Місто провело в останню земну путь Артема Савчака. Чоловіка покликали на службу у березні 2023 року, до того він працював на будівництві. Увібравшись в піксель, давав відсіч окупантам на Харківському напрямку.
Усі знали Артема, як врівноважену спокійну людину. Більшість сусідів бачила, як хлопець зростав на власні очі. Він спілкувався з їхніми дітьми, а подорослішавши - пішов своєю дорогою.
«Для мами він був дуже хорошим сином. Такий він спокійний. Завжди вітався з нами. Мені часто допомагав, то сумки піднести з магазину, то ще щось. Такий добродушний хлопчик. По характеру він спокійний. Таким він і залишиться у пам'яті», - поділилася Людмила Миколаївна. Жінка мала квартиру над помешканням родини Героя і часто спілкувалася з Артемом на лоджії.
Чоловік був надійною підтримкою для матері, яка втратила чоловіка, однак своєї родини створити не встиг.
У війську він став солдатом, номером обслуги 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 1 штурмової роти 1 штурмового батальйону.
Життя Героя обірвалося 19 листопада у бою в районі населеного пункту Глибоке на Харківщині.
У нього залишилася дядько, який теж зараз на фронті та мама. Під час прощання на Центральному кладовищі жінці урочисто передали прапор та нагороду сина – нагрудний знак «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.
Вічна пам'ять і шана захисникові!
Раніше ми писали, що на Донеччині поліг криворіжець Вадим Глазуненко
«Для мами він був дуже хорошим сином. Такий він спокійний. Завжди вітався з нами. Мені часто допомагав, то сумки піднести з магазину, то ще щось. Такий добродушний хлопчик. По характеру він спокійний. Таким він і залишиться у пам'яті», - поділилася Людмила Миколаївна. Жінка мала квартиру над помешканням родини Героя і часто спілкувалася з Артемом на лоджії.
Чоловік був надійною підтримкою для матері, яка втратила чоловіка, однак своєї родини створити не встиг.
У війську він став солдатом, номером обслуги 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 1 штурмової роти 1 штурмового батальйону.
Життя Героя обірвалося 19 листопада у бою в районі населеного пункту Глибоке на Харківщині.
У нього залишилася дядько, який теж зараз на фронті та мама. Під час прощання на Центральному кладовищі жінці урочисто передали прапор та нагороду сина – нагрудний знак «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.
Вічна пам'ять і шана захисникові!
