Полишили все, вбралися у піксель і билися до останнього подиху: у кг №94 відкрили пам’ятні меморіали Артему Іщуку та Олександру Солоненку
У криворізькій гімназії №94 вшанували пам'ять полеглих випускників Героїв. Відбулося відкриття меморіальних дощок на честь Артема Іщука та Олександра Солоненка.
Артем Іщук після гімназії намагався навчатися у Металургійному технікумі 2 роки. За цей час він зрозумів, що такий фах не для нього. Тому пішов на здобуття професії повара. Захоплювався рибалкою. Встиг пропрацювати майстром із натягування стелі. На 2015-2016 роки припала служба у зоні АТО. Тоді у бійця були контузія та поранення в ногу. 25 лютого 2022 року, в час повномасштабної війни, Артем Іщук знову повернувся до армії. Був командиром відділення піхотного взводу. 19 жовтня 2022 року загинув під час наступу поблизу П’ятихаток Бериславського району Херсонської області. Посмертно нагороджений медаллю «Захиснику вітчизни», нагрудними знаками «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня, «Гордість Довгинцівського району».
Олександр Солоненко плідно займався важкою атлетикою. Мав 3-ій юнацький розряд і вважався кандидатом у майстри спорту. Працював водієм. Вільний час від роботи присвячував бджолярству. Незважаючи на те, що у нього було троє дітей, Олександр пішов добровільно до 129-ої бригади ТРО. Попри пройдене пекло, контузії та поранення, продовжував надалі служити країні. 4 серпня цього року у Краматорську Донецької області його серце зупинилося назавжди. Олександр Солоненко посмертно нагороджений нагрудними знаками «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня, «Гордість Довгинцівського району».
Вічна пам'ять! Вклоняємося за подвиги!
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що на Донеччині ворожа атака обірвала життя Олександра Мідіярова з Кривого Рогу.
Артем Іщук після гімназії намагався навчатися у Металургійному технікумі 2 роки. За цей час він зрозумів, що такий фах не для нього. Тому пішов на здобуття професії повара. Захоплювався рибалкою. Встиг пропрацювати майстром із натягування стелі. На 2015-2016 роки припала служба у зоні АТО. Тоді у бійця були контузія та поранення в ногу. 25 лютого 2022 року, в час повномасштабної війни, Артем Іщук знову повернувся до армії. Був командиром відділення піхотного взводу. 19 жовтня 2022 року загинув під час наступу поблизу П’ятихаток Бериславського району Херсонської області. Посмертно нагороджений медаллю «Захиснику вітчизни», нагрудними знаками «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня, «Гордість Довгинцівського району».
Олександр Солоненко плідно займався важкою атлетикою. Мав 3-ій юнацький розряд і вважався кандидатом у майстри спорту. Працював водієм. Вільний час від роботи присвячував бджолярству. Незважаючи на те, що у нього було троє дітей, Олександр пішов добровільно до 129-ої бригади ТРО. Попри пройдене пекло, контузії та поранення, продовжував надалі служити країні. 4 серпня цього року у Краматорську Донецької області його серце зупинилося назавжди. Олександр Солоненко посмертно нагороджений нагрудними знаками «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня, «Гордість Довгинцівського району».
Вічна пам'ять! Вклоняємося за подвиги!
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що на Донеччині ворожа атака обірвала життя Олександра Мідіярова з Кривого Рогу.