«Мамо, якщо я не буду, хто піде?»: Кривий Ріг попрощався з полеглим оборонцем Віталієм Бродовським
23 вересня внаслідок важкого поранення, отриманого на фронті під час виконання поставлених командуванням задач, помер криворіжець Віталій Бродовський. За цивільного життя він працював на ЦГЗК, помічником машиніста локомотива.
Містянин був водієм-механіком монтажного взводу монтажного відділення 1-ої роти в/ч Т-0400. Побратими кажуть, що це була доброзичлива та відповідальна людина, готова усім допомогти. Він ніколи нікому ні у чому не відмовляв. Ніс службу сумлінно. Командир роти, капітан Ігор Марченко зауважує, що він дуже гордий, що мав честь служити з Віталієм Бродовським.
«З перших днів війни мобілізувався до мене в роту. Багато задач виконував на Херсонському напрямку. Ми робили і переправи, і відбудовували об'єкти інфраструктури критичної. Також з ним разом відбудовували і по Запорізькому напрямку, робили фортифікаційні споруди, першу і другу лінію оборони. Але, на жаль, під час останнього завдання Віталій отримав дуже тяжкі травми. І, на жаль, після цього його більше з нами нема. Він віддав найцінніше, що у нього було, щоб ми з вами і всі решта українців були в мирі та спокої», - говорить військовий.
«Він казав, «Мамо, якщо я не буду, хто піде? Ти не переживай, я тебе догляну». А тепер, що робити, скажи? Він сина навіть на ножки не поставив. Я йому це казала. Кажу, сина б свого на ножки поставив. Що таке 12 років? Йому батько треба. І батько куди пішов? Сюди, в сиру землю», - крізь сльози каже мама Героя.
Вічна пам'ять! Вклоняємося за подвиги!
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що на курщині загинув криворіжець Микола Царенко.
