Сповнені невимовного болю та сліз: в останню путь провели Валентину та Максима Шаульських, життя яких відібрала російська атака на Кривий Ріг
Сьогодні, 25 вересня, містяни прощалися з невинними жертвами підлої ракетної атаки окупантів Шаульським Максимом та Шаульською Валентиною. Рано-вранці 21 вересня вони загинули від влучання важкого снаряду по їхньому будинку.
12-ріний Максим Шаульський цікавився блогерською справою. Мріяв стати зіркою YouTube. Батьки підтримували захоплення сина і навіть купили йому камеру. Крім цього, хлопець мав багато інтересів і планів.
«Якщо чесно, він навіть лягушку не задавив ні разу. Світла дитина. Він був товариський, різносторонній, ходив на баскетбол», - поділилися спогадами батьки хлопця.
З вихованням дітей родині дуже допомагала бабуся Валентина. Жінка у будь яку секунду була готова прийти на допомогу мудрою порадою чи ділом. Онуки були її гордістю. Максим відвідував бабусю не часто, тому час проведений з підлітком був для неї на вагу золота.
«Я весь час працювала, мама завжди допомагала. То уроки зробити, то погодувати», - розповіла згорьована мати юнака.
Найзаповітнішим бажанням Максима було, щоб їх родина знову була разом, адже його старший брат досі залишається в полоні. Він сподівався на його якнайшвидше повернення, проте побачити цього хлопцю, на жаль, не судилося.
«Скільки вже людей повбивала ця нечестива федерація, яка не знає ні Бога, ні любові. Не має ні розуму, ні святості. Хай Бог благословить царство небесне отроку Максиму і Валентині і хай благословить Господь нам памʼять про людей, яких ми втрачаємо під час цієї страшної війни. Царство небесне їм, а нам перемоги скорішої і божого благословення», - зазначив отець Вадим Бакун, священник ПЦУ.
Редакція «Першого Міського» схиляє голови у скорботі і розділяє біль від втрати земляків.
Світла пам'ять загиблим!
Раніше ми писали, що у день жалоби пам'ять про Максима і Валентину вшановували хвилиною мовчання.
12-ріний Максим Шаульський цікавився блогерською справою. Мріяв стати зіркою YouTube. Батьки підтримували захоплення сина і навіть купили йому камеру. Крім цього, хлопець мав багато інтересів і планів.
«Якщо чесно, він навіть лягушку не задавив ні разу. Світла дитина. Він був товариський, різносторонній, ходив на баскетбол», - поділилися спогадами батьки хлопця.
З вихованням дітей родині дуже допомагала бабуся Валентина. Жінка у будь яку секунду була готова прийти на допомогу мудрою порадою чи ділом. Онуки були її гордістю. Максим відвідував бабусю не часто, тому час проведений з підлітком був для неї на вагу золота.
«Я весь час працювала, мама завжди допомагала. То уроки зробити, то погодувати», - розповіла згорьована мати юнака.
Найзаповітнішим бажанням Максима було, щоб їх родина знову була разом, адже його старший брат досі залишається в полоні. Він сподівався на його якнайшвидше повернення, проте побачити цього хлопцю, на жаль, не судилося.
«Скільки вже людей повбивала ця нечестива федерація, яка не знає ні Бога, ні любові. Не має ні розуму, ні святості. Хай Бог благословить царство небесне отроку Максиму і Валентині і хай благословить Господь нам памʼять про людей, яких ми втрачаємо під час цієї страшної війни. Царство небесне їм, а нам перемоги скорішої і божого благословення», - зазначив отець Вадим Бакун, священник ПЦУ.
Редакція «Першого Міського» схиляє голови у скорботі і розділяє біль від втрати земляків.
Світла пам'ять загиблим!
Раніше ми писали, що у день жалоби пам'ять про Максима і Валентину вшановували хвилиною мовчання.