Мовчання вбиває: Кривий Ріг знову згадував про полонених Героїв
У неділю серця криворіжців знову стиснулися від болю за тих, кого забрала війна. Рідні криворіжців, захисників нашої волі та мирного життя стали голосом, тих хто вже третій рік не може повернутися додому.
Розпач і туга за близькими знайшли своє виявлення у плакатах з написами: «Сину, я відчуваю кожну твою муку», «Вони виживають, а ми живемо», «Мрію знову почути твій голос», «Поки ти мовчиш їх катують», «Поверніть наше життя з полону».
Кожна машина, що проїжджала повз, гудком підтримувала містян, підтверджуючи, що вони не єдині у своєму горі.
«Ми сьогодні зібралися, щоб вчергове нагадати про гарнізон Маріуполя, про захисників з інших напрямків, когорти зниклих безвісти. Це про єдність, це про підтримку, це про сміливі дії. Якщо говорити більш масштабно, то це про повагу до людей чиє життя покладено, щоб Україна існувала, за нашу свободу, за нашу волю, за нашу незалежність, за саме існування. Ми всі розуміємо, що третій рік війни це життя без життя. Це існування, прагнення вижити. Полон це психологічне насилля насамперед, це фізичне насилля, це сплутані ноги і обірвані крила. Дуже хочемо, щоб містяни пам’ятали про ту страшну ціну, яку саме Кривий Ріг заплатив в цій війні», - прокоментувала Оксана Латанська, голова ГО «сталева гвардія Кривбасу» і мати захисника Маріуполя.
Саме завдяки силі та мужності наших Героїв ми сьогодні можемо зустрічати спокійні ранки, пити каву та жити життя тому шануймо їх внесок і пам’ятаймо про горе тих, хто поряд!
Нагадаємо, що в Україні хочуть змінити викладання історії у школах, аби вона стала протиотрутою рашистській пропаганді.
Розпач і туга за близькими знайшли своє виявлення у плакатах з написами: «Сину, я відчуваю кожну твою муку», «Вони виживають, а ми живемо», «Мрію знову почути твій голос», «Поки ти мовчиш їх катують», «Поверніть наше життя з полону».
Кожна машина, що проїжджала повз, гудком підтримувала містян, підтверджуючи, що вони не єдині у своєму горі.
«Ми сьогодні зібралися, щоб вчергове нагадати про гарнізон Маріуполя, про захисників з інших напрямків, когорти зниклих безвісти. Це про єдність, це про підтримку, це про сміливі дії. Якщо говорити більш масштабно, то це про повагу до людей чиє життя покладено, щоб Україна існувала, за нашу свободу, за нашу волю, за нашу незалежність, за саме існування. Ми всі розуміємо, що третій рік війни це життя без життя. Це існування, прагнення вижити. Полон це психологічне насилля насамперед, це фізичне насилля, це сплутані ноги і обірвані крила. Дуже хочемо, щоб містяни пам’ятали про ту страшну ціну, яку саме Кривий Ріг заплатив в цій війні», - прокоментувала Оксана Латанська, голова ГО «сталева гвардія Кривбасу» і мати захисника Маріуполя.
Саме завдяки силі та мужності наших Героїв ми сьогодні можемо зустрічати спокійні ранки, пити каву та жити життя тому шануймо їх внесок і пам’ятаймо про горе тих, хто поряд!
Нагадаємо, що в Україні хочуть змінити викладання історії у школах, аби вона стала протиотрутою рашистській пропаганді.
