Спочатку вимагали гроші, потім повернули тіло: криворіжці в останню путь провели Юрія Решту, зв'язок з яким зник у перший день великої війни
31 липня криворіжці провели в засвіти Юрія Решту, який зник 24 лютого 2022 року поблизу Волновахи. Окупанти, не маючи нічого святого в душі, довгий час знущалися з родини – вимагали викуп, а через два з половиною роки повернули тіло воїна.
До війни Юрій працював сантехніком. Найбільше любив своїх дітей, мав їх семеро – двох хлопчиків та п’ятьох дівчаток. Його заповітною мрією було оселитися в селі і завести господарство. Також він обожнював рибалити, тому дім хотів мати біля річки.
«Дітей він любив, діти були на першому плані. Він до мене приїжджав додому, робив мені сантехніку. Ну, він був безотказний парень, от його попросили, це йому з Даманського їхати на Социк. І він приїжджав, я робив у квартирі ремонт, і він приїжджав. Хоча і відстань велика така. Хазяйновитий, дітей любив, великий господар, рибалку полюбив. Рибалка була після дітей. Мріяв жити в селі»,- поділився родич полеглого на псевдо «Чечен», він теж боронить Україну, але в лавах 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади.
Втілитися мріям Юрія в життя не судилося. Чоловік з 2021 року мав досвід військової служби і тому у перший день повномасштабного наступу росіян взяв до рук зброю. Став сержантом у механізованому взводі 4-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону військової частини А 0536. На наступний день рідні отримали шокуючу звістку – Юрій у полоні, а за можливість його побачити, з того боку вимагали 200 тисяч.
«Я задав питання, на яке він не зміг відповісти. У нього на руці Ю.Г, пуля і група крові. Він не міг це назвати. Тоді я сказав: «Ну все, до побачення». Потім 13 березня дзвонили, питалися, але вони не могли відповідати на ті питання, які я їм задавав. Я знаю, які у нього татуювання були. Вони пішли одразу в отказ», - розповів старший син полеглого Євген Дудка.
Згодом інформацію про полон підтвердила посестра захисника, що змогла зв’язатися з родиною. Говорила, що з ним все добре, кормлять добре тільки ставлення паскудське. Лише нещодавно родина отримала офіційну інформацію, що Юрій повернувся на щиті.
Прощалися з ним на кладовищі села Андріївка, де чоловік хотів оселитися. Чоловіка посмертно нагородили нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня. Його вручив Віталій Ситник зам голови Тернівської райради сину героя.
Вічна пам'ять та шана полеглому!
Раніше ми писали на Бахмутському напрямку загинув шахтар з Кривого Рогу Станіслав Леміш.
.jpg)
.jpg)
До війни Юрій працював сантехніком. Найбільше любив своїх дітей, мав їх семеро – двох хлопчиків та п’ятьох дівчаток. Його заповітною мрією було оселитися в селі і завести господарство. Також він обожнював рибалити, тому дім хотів мати біля річки.
«Дітей він любив, діти були на першому плані. Він до мене приїжджав додому, робив мені сантехніку. Ну, він був безотказний парень, от його попросили, це йому з Даманського їхати на Социк. І він приїжджав, я робив у квартирі ремонт, і він приїжджав. Хоча і відстань велика така. Хазяйновитий, дітей любив, великий господар, рибалку полюбив. Рибалка була після дітей. Мріяв жити в селі»,- поділився родич полеглого на псевдо «Чечен», він теж боронить Україну, але в лавах 60-ї окремої механізованої Інгулецької бригади.
Втілитися мріям Юрія в життя не судилося. Чоловік з 2021 року мав досвід військової служби і тому у перший день повномасштабного наступу росіян взяв до рук зброю. Став сержантом у механізованому взводі 4-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону військової частини А 0536. На наступний день рідні отримали шокуючу звістку – Юрій у полоні, а за можливість його побачити, з того боку вимагали 200 тисяч.
«Я задав питання, на яке він не зміг відповісти. У нього на руці Ю.Г, пуля і група крові. Він не міг це назвати. Тоді я сказав: «Ну все, до побачення». Потім 13 березня дзвонили, питалися, але вони не могли відповідати на ті питання, які я їм задавав. Я знаю, які у нього татуювання були. Вони пішли одразу в отказ», - розповів старший син полеглого Євген Дудка.
Згодом інформацію про полон підтвердила посестра захисника, що змогла зв’язатися з родиною. Говорила, що з ним все добре, кормлять добре тільки ставлення паскудське. Лише нещодавно родина отримала офіційну інформацію, що Юрій повернувся на щиті.
Прощалися з ним на кладовищі села Андріївка, де чоловік хотів оселитися. Чоловіка посмертно нагородили нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня. Його вручив Віталій Ситник зам голови Тернівської райради сину героя.
Вічна пам'ять та шана полеглому!
Раніше ми писали на Бахмутському напрямку загинув шахтар з Кривого Рогу Станіслав Леміш.
