Їхня звитяга закарбована в історії навіки: у Кривому Розі воїнам, які пройшли полон, вручили пам’ятні монети 21-ої ОБр ім. Петра Калнишевського
У Кривому Розі пам’ятною монетою 21-шої окремої бригади імені Петра Калнишевського нагородили військових Нацгвардії. Вони у різний час звільнилися з ворожого полону.
Зустріч пройшла на базі музею російсько-української війни. Від Ради оборони Кривого Рогу з Героями поспілкувалася заступниця голови Вікторія Третяк.
«Я хочу сказати, що місто буде ними опікуватись і родинами завжди. Ми продовжуємо забезпечувати військові частини. Кривий Ріг – українське місто, яке найбільше допомагає військовослужбовцям. Вже на 2 мільярди 300 мільйонів надано військовим частинам допомоги. 3011 в/ч НГУ ми теж надаємо багато різної допомоги. На сьогоднішній день допомога 3011 надана в розмірі 184 мільйони гривень, з яких 42 мільйони – це приватні кошти через ГО «Набат Кривбас». Це і пікапи, і квадрокоптери, і тепловізори, і РЕБи, і дуже-дуже багато товарів та послуг, наданих під час повномасштабного вторгнення», - розповіла пані Вікторія.
Битва за Маріуполь увійде на сторінки підручників зі світової історії. 86 діб оборони міста дали змогу акумулювати сили і показати окупантам, що «Київ за 3 дні» недосяжна мета.
«Саме в цьому і є величезне значення оборони Маріуполя. Саме в цьому і полягає весь подвиг всього маріупольського гарнізону, до складу якого входив наш підрозділ Національної гвардії України, військової частини 3011. Ми бачили багато фото і відео з Маріуполя, але мало хто з нас знав саме, хто на цих фото, на цих відео. У кожного подвигу є своє конкретне ім'я і своє обличчя. Ми, родини захисників, родини нашого маріупольського гарнізону, ми звернулися з пропозицією до місцевої влади створити експозицію, яка би розповідала нашим містянам про наших Героїв. Вона працюватиме на постійній основі, і всі матеріали, які ми зібрали, це саме живі факти, живі фото, живі скріни переписок тих, які хлопці передавали звідти, з Маріуполя. Ми збирали, по краплинах нам цю формацію», - розповіла мама полеглого військового Наталія Яцишина про частину наповнення нашого криворізького музею.
Павло Кравець чекав на обмін 21 місяць. Жив з надією повернутися додому. Мужньо тримався, адже мріяв зустрітися з близькими.
«Враження повернення на рідну землю неможливо передати. Спочатку не вірив. Але з часом стало легше», - поділився воїн.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, як проводжали у засвіти Олега Яцишина з маріупольського гарнізону.
.jpeg)
