Був опорою рідним та надійним товаришем: криворіжці провели у вічність воїна Володимира Мукоїду
Містяни провели в останню путь командира роти Володимира Мукоїду. Чоловік після початку повномасштабної війни зрозумів, що має захистити батьківщину від загарбницької навали, тож добровільно влився в ряди захисників. Його військовий шлях обірвався 31 травня на Запорізькому напрямку.
Володимир Мукоїда народився у Петровому там провів дитинство і юні роки. Закінчив Дніпропетровський Державний університет залізничного транспорту і все життя працював за спеціальністю. Був майстром, потім начальником служби, замначальника цеху, начальником залізничного цеху КМК. Останнім місцем роботи у мирному житті Володимира став Криворізький ремонтно-механічний завод. Там він трудився на посаді начальника служби транспорту, потім замісника по виробництву.
Мав широке коло зацікавлень від рибалки до кондитерської справи, навіть мріяв відкрити свою крамничку.
Понад усе в життя цінував родину. Він завжди був готовий підставити плече, підтримати і допомогти рідним. У будь-якій ситуації на нього можна було покластися.
«Усі найкращі якості, які відомі людям щодо характеру людського, вони всі були притаманні Вові. Абсолютно усі. Це була дуже чесна, порядна, вихована людина. Він наскільки міг вийти з будь-якої ситуації. Абсолютно. Для нього нічого не було складного. Він ніколи не впадав у паніку, завжди був активним. Все, що стосувалося родини, це було у нього на першому плані», – поділилася Світлана Яценко. Вона знала Героя 27 років, чоловік мав честь хрестити її старшого сина.
Заради захисту близьких він, як тільки почалася війна, став у стрій. Був командиром роти у військовій частині Т0400. Він воював на Харківському напрямку, у Херсоні, а останні 2,5 місяці провів у Запорізькій області.
«Командир роти Володимир Вікторович Мукоїда був дуже гарною, світлою людиною. Запам'ятався таким же. Залишиться в нас в пам'яті мужнім, світлим, добрим», – розповів майор Юрій Гонорадський.
Наш захисник під час виконання бойового завдання потрапив під артобстріл і отримав серйозне поранення. Лікарі добу боролися за його життя – провели дві операції, зробили переливання крові, але серце Володимира не витримало.
Місце свого спочинку він знайшов на Центральному кладовищі у секторі почесних поховань.
У Оборонця залишилася мама, дружина і син.
Висловлюємо щирі співчуття близьким полеглого.
Вічна пам'ять!
Нагадаємо, що нещодавно на фронті зигинув криворіжець Максим Синявський.
Володимир Мукоїда народився у Петровому там провів дитинство і юні роки. Закінчив Дніпропетровський Державний університет залізничного транспорту і все життя працював за спеціальністю. Був майстром, потім начальником служби, замначальника цеху, начальником залізничного цеху КМК. Останнім місцем роботи у мирному житті Володимира став Криворізький ремонтно-механічний завод. Там він трудився на посаді начальника служби транспорту, потім замісника по виробництву.
Мав широке коло зацікавлень від рибалки до кондитерської справи, навіть мріяв відкрити свою крамничку.
Понад усе в життя цінував родину. Він завжди був готовий підставити плече, підтримати і допомогти рідним. У будь-якій ситуації на нього можна було покластися.
«Усі найкращі якості, які відомі людям щодо характеру людського, вони всі були притаманні Вові. Абсолютно усі. Це була дуже чесна, порядна, вихована людина. Він наскільки міг вийти з будь-якої ситуації. Абсолютно. Для нього нічого не було складного. Він ніколи не впадав у паніку, завжди був активним. Все, що стосувалося родини, це було у нього на першому плані», – поділилася Світлана Яценко. Вона знала Героя 27 років, чоловік мав честь хрестити її старшого сина.
Заради захисту близьких він, як тільки почалася війна, став у стрій. Був командиром роти у військовій частині Т0400. Він воював на Харківському напрямку, у Херсоні, а останні 2,5 місяці провів у Запорізькій області.
«Командир роти Володимир Вікторович Мукоїда був дуже гарною, світлою людиною. Запам'ятався таким же. Залишиться в нас в пам'яті мужнім, світлим, добрим», – розповів майор Юрій Гонорадський.
Наш захисник під час виконання бойового завдання потрапив під артобстріл і отримав серйозне поранення. Лікарі добу боролися за його життя – провели дві операції, зробили переливання крові, але серце Володимира не витримало.
Місце свого спочинку він знайшов на Центральному кладовищі у секторі почесних поховань.
У Оборонця залишилася мама, дружина і син.
Висловлюємо щирі співчуття близьким полеглого.
Вічна пам'ять!
Нагадаємо, що нещодавно на фронті зигинув криворіжець Максим Синявський.
