Поклав своє життя на алтар української перемоги: у Кривому Розі у засвіти провели воїна Ігоря Запорожця
5 травня у бою за Україну загинув криворізький оборонець Ігор Запорожець. До початку повномасштабної війни він був за кордоном. Повернувся на рідну землю, аби бити рашистів.
Близька подруга Марина каже, воїн був дуже позитивною та емоційною людиною. Він дуже любив дітей, однак свою родину створити не встиг.
«Ми будемо його пам’ятати як щирого, завжди усміхненого, найкращого друга. У нього залишився батько, який також військовий, мама залишилася, у нього є менший брат. Дружини, дітей немає. У нього дві чудові племінниці є, яких він просто на руках носив, дуже сильно любив. Він дуже багато де був, у гарячих точках», - каже містянка.
Ірина знає маму Ігоря Запорожця з 15 років. А родину – з першого дня заснування. Жінка зазначає, що хлопець пішов захищати країну добровільно.
«Тому що він знав, що тут його родина, він знав, що тут його матір. Найкраща матір в світі найкращої дитини. Ігор був Героєм. Він є Героєм для нас. Тільки завдяки таким, як Ігор, людям-титанам, ми живемо сьогодні і ми тримаємось. І ця дитина віддала своє життя, поклала на алтар перемоги нашої. Ви знаєте, він був такий красень, і спортом займався, і друзів було багато. Це просто красень неймовірний, високий, гарний, чорнявий, такий козак бравий», - додала вона.
Ігор повернувся в Україну з Польщі. Коли був там на заробітках, телефонував на Кривий Ріг, питав чи потрібна допомога. Потім не витримав, приїхав, почав волонтерити.
«Потім сказав, що цього йому мало. І пішов воювати. Завжди йому відкривали збори, завжди, чим могли, допомагали, приїжджали до нього завжди. Дуже шкода, що такі люди, як він, залишають нас. В першу чергу він полюбляв своїх близьких та друзів. Він чи міг, завжди приходив, допомагав. Він був гранатометником, він стояв на МК-19», - прокоментував Віктор, голова ГО «Тернівська єдність».
Вічна пам'ять! Вклоняємося за подвиги!
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у Кривому Розі попрощалися з оборонцем Олегом Новіковим.
