Вгору
    Онлайн трансляція
    Програма передач

    Останні відео

    Назад до програми передач

    Попередні випуски

    Результати пошуку

    Житиме у пам'яті рідних: в останню путь провели 23-річного криворіжця Владислава Безкровного, життя якого обірвалося на Донеччині

    19 Березня 2024, 20:00 Поділитися

    Війна продовжує збирати криваві жертви. 17 березня криворіжці провели у вічність 23-річного воїна Владислава Безкровного. Юнак служив за контрактом, адже був надто молодий, щоб його могли призвати на захист батьківщини. Загинув у Серебрянському лісництві на Донеччині, коли міна розірвалася у бліндажі.

    Житиме у пам'яті рідних: в останню путь провели 23-річного криворіжця Владислава Безкровного, життя якого обірвалося на Донеччині

    Владислав Безкровний після КЗШ №12 вступив до КНУ на факультет механічної інженерії та транспорту за спеціальністю галузеве машинобудування. Про реалії війни чув від батька, який служив  ще з 2014, але після важкого поранення чоловік служить в тилу. Бажання захищати Україну від навали окупантів виявилося сильнішим за відсутність військового досвіду, тож Владислав став добровольцем,  підписавши контракт. Батьки про це рішення дізналися не одразу.

    Влітку пішов на навчання, а в листопаді – вийшов на службу. Був водієм 1-ї роти спеціального призначення на бронетранспортерах, 4-го батальйону спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. 

    27 січня життя захисника обірвала ворожа міна, що потрапила у бліндаж. 

    «Синочок ріднесенький, кровиночка наша, моя душа згоріла разом з тобою у тому Серебрянському лісі 27 січня. Ти пішов захищати нашу землю і всіх нас, сказав: «Так треба!» Просив не осуджувати тебе , а підтримати! Ти просив, щоб я не плакала, а чекала тебе додому у відпустку та війна розпорядилася по своєму. Ця звістка розірвала наші серця», – поділилася відчуттями, що сповнювали, мати полеглого Людмила.

    Владислав не встиг створити власну родину. Вдома на нього чекали батьки і молодший брат.

    Вічно спочиватиме  Герой на кладовищі «Всебратське», рідні та близькі простилися з полеглим 17 березня. 

    Висловлюємо щирі співчуття усім, хто знав Владислава, та схиляємо голови у скорботі. Герої не вмирають!

    Раніше ми писали, що у Кривому Розі на базі гімназії №125 з’явилася меморіальна дошка на честь полеглого Героя Сергія Будька.

    Владислав Безкровний після КЗШ №12 вступив до КНУ на факультет механічної інженерії та транспорту за спеціальністю галузеве машинобудування. Про реалії війни чув від батька, який служив  ще з 2014, але після важкого поранення чоловік служить в тилу. Бажання захищати Україну від навали окупантів виявилося сильнішим за відсутність військового досвіду, тож Владислав став добровольцем,  підписавши контракт. Батьки про це рішення дізналися не одразу.

    Влітку пішов на навчання, а в листопаді – вийшов на службу. Був водієм 1-ї роти спеціального призначення на бронетранспортерах, 4-го батальйону спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. 

    27 січня життя захисника обірвала ворожа міна, що потрапила у бліндаж. 

    «Синочок ріднесенький, кровиночка наша, моя душа згоріла разом з тобою у тому Серебрянському лісі 27 січня. Ти пішов захищати нашу землю і всіх нас, сказав: «Так треба!» Просив не осуджувати тебе , а підтримати! Ти просив, щоб я не плакала, а чекала тебе додому у відпустку та війна розпорядилася по своєму. Ця звістка розірвала наші серця», – поділилася відчуттями, що сповнювали, мати полеглого Людмила.

    Владислав не встиг створити власну родину. Вдома на нього чекали батьки і молодший брат.

    Вічно спочиватиме  Герой на кладовищі «Всебратське», рідні та близькі простилися з полеглим 17 березня. 

    Висловлюємо щирі співчуття усім, хто знав Владислава, та схиляємо голови у скорботі. Герої не вмирають!

    Раніше ми писали, що у Кривому Розі на базі гімназії №125 з’явилася меморіальна дошка на честь полеглого Героя Сергія Будька.

    Теги
    • #герой
    • #загибель
    • #кривий ріг
    • #захисник
    • #пам'ять
    • #зсу