Першими загинули за те, щоб Україна не зникла з мапи світу: 20 лютого вшановується пам'ять Героїв Небесної Сотні

У цей день у 2014 році у середмісті Києва загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і 5 активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, назвали Героями Небесної Сотні. Події того дня стали кульмінацією Революції Гідності. За боротьбу з диктатурою тогочасної влади, її небажання робити країну демократичною та європейською, народ заплатив дуже велику ціну – життя. 

«20 лютого згадуємо тих, які першими загинули за те, щоб Україна не зникла з мапи світу, щоб північний сусід не поглинув її. Імена Героїв Небесної Сотні стоять першими у мартирологу загиблих у російсько-українській війні. Адже сьогодні ми знаємо, що російська зброя була спрямована вперше проти громадян незалежної України не в лютому 2022 року, і навіть не навесні 2014, а у січні та лютому 2014 року, коли у середмісті Києва від вогнепальних поранень і газового отруєння гинули активісти Майдану», - зазначають у Національному меморіальному комплексі Героїв Небесної Сотні – Музеї Революції Гідності. 

Назва «Небесна Сотня» виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Вперше слова про Небесну Сотню пролунали під час прощання із загиблими  21-22 лютого 2014 року. 21 лютого датовано вірші поетес Тетяни Домашенко та Людмили Максимлюк, де згадується словосполучення «Небесна Сотня». Наймолодшому Герою Небесної Сотні було 17 років, найстаршому – 82 роки. Серед 107 Героїв було 3 жінки. Перший з Героїв Небесної Сотні, Павло Мазуренко, загинув 22 грудня 2013 року, через тілесні ушкодження. Їх завдали невідомі особи у формі спецпризначенців. Останній із лав Небесної Сотні, Віктор Орленко, помер 3 червня 2015 року. Він мав ускладнення після вогнепального поранення, отриманого під час штурму силовиків на Майдані 18 лютого 2014 року. 

«День Героїв Небесної Сотні покликаний увічнити людську, громадянську та національну відвагу й самовідданість, силу духу та стійкість громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави, гідно вшанувати подвиг загиблих за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України. Смерть Героїв Небесної Сотні змінила суспільну свідомість українців, актуалізувавши значущість таких понять, як право на самовизначення, гідність, свобода, суверенність держави, демократія, європейський вибір. Пам’ять про Героїв Небесної Сотні має бути живою, сприяти громадському активізму, консолідації суспільства та формувати усвідомлення відповідальності кожного за майбутнє України», - підкреслюють у Національному меморіальному комплексі Героїв Небесної Сотні – Музеї Революції Гідності.

Під час Революції Гідності вбивства мітингувальників робили українські правоохоронці, які діяли за вказівками тодішньої злочинної влади. Відбувалося це під впливом російської федерації. Про це на брифінгу вчора, 19 лютого, розповів очільник Департаменту у «справах Майдану» Офісу генпрокурора Олексій Донський. 

«Якщо багато хто хотів би почути, що були на Майдані російські снайпери, російські правоохоронці, то немає такого. Це красива версія, яка не має під собою реальних фактів. Вбивали, вчиняли насильницькі злочини саме українські правоохоронці, які отримали вказівки від української влади. Злочини вчинялися руками українських правоохоронців, однак, безумовно, російська федерація мала величезний вплив на прийняття цих рішень. Взагалі на весь хід подій, які відбувалися під час Революції Гідності», - сказав Донський. 

Пам'ять про подвиг Небесної Сотні цьогоріч вшановується під гаслом «Залишаємося гідними своїх Героїв». Ніколи не забудемо! 

«Небесна Сотня воїнів Христа
З мечем Архистратига Михаїла,
З молитвою за волю на устах
У вічність із Майдану відлетіла,
Небесна Сотня воїнів святих
І душу, й тіло склали за Свободу,
За розбрат нації взяли на себе гріх,
Освячені любов'ю до народу.
Їх імена у Небі голубім
Золотосяйним променем палають,
І над устами Гімн співають.
Вся України – Мати над Хрестом,
Їй серце меч прошив нестерпним болем,
У душу увірвався напролом,
Сльоза пече й пече кривавим морем.
Цвіт нації узято на приціл,
Все нових кілерів злочинець-кат шукає,
Щоб ми не чули крику породіль,
У зав'язі невинний цвіт вбиває.
О мій народе, мученик святий,
У вічності хвилиною мовчання
І Час, і Простір вмить перехрестив
У серці матері молитвою прощання.
Покров Небесний в зорях золотих,
І «Ще не вмерла...» над Майданом лине –
Молитвою сердець усіх святих
Творець Всевишній славить Україну», - Тетяна Домашенко, лютий 2014 року.