Був взірцем надійності та благородства з дитинства: у Кривому Розі провели у вічність командира взводу Івана Тіхонюка
29 січня провели в останню путь молодшого лейтенанта командира взводу штурмової роти Івана Тіхонюка. Він служив у 425-му штурмовому батальйоні «Скала». Побував на Запорізькому, Харківському та Донецькому напрямку. Загинув у населеному пункті Опитне на Донеччині. Вдома на воїна чекали батьки та брат.
Іван Тіхонюк після навчання у 71 школі закінчив Криворізький педагогічний університет, спеціальність «Практична психологія».
«Дитина відкрита, чуйна, взірець надійності, благородства з 6-річного віку. Це дитина, яка підтримувала всіх: вчителів, дорослих. Це взірець друга і старшого брата. Справжній герой. Нажаль, війна забирає найкращих. Вічна слава нашим героям!» - поділилася спогадами перша вчителька Наталя Квартюк.
Розповів про характер Івана і шкільний товариш Олег: «Іван був дуже чесною, доброю, щирою людиною. Справжній друг, товариш, завжди готовий прийти на допомогу».
З початком повномасштабної навали окупантів чоловік хотів долучитися до захисників. Його час прийшов, коли влітку 2023 року надійшла повістка. Іван пішов учитися на офіцера. Став молодшим лейтенантом, командиром взводу штурмової роти у 425-му штурмовому батальйоні «Скала».
Встиг побувати на Запорізькому, Харківському та Донецькому напрямку. Був поранений, але після реабілітації повернувся у стрій.
21 грудня отримав завдання відбити раніше втрачені позиції. 21 грудня після артобстрілу з військовим обірвався зв'язок. Деякий час він вважався безвісти зниклим. Та після того, як вдалося евакуювати тіла, ДНК-експертиза підтвердила загибель воїна.
Востаннє поруч із полеглим рідні були поруч 29 січня. Спочиватиме герой на Алеї Слави.
Посмертно героя відзначили нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня та медаллю «За мужність».
У нього залишилися тільки батьки та брат.
Вічна слава захиснику!
Раніше ми писали, що на Донеччині поліг криворіжець гранатометник «Батя» Володимир Шматлай.
Іван Тіхонюк після навчання у 71 школі закінчив Криворізький педагогічний університет, спеціальність «Практична психологія».
«Дитина відкрита, чуйна, взірець надійності, благородства з 6-річного віку. Це дитина, яка підтримувала всіх: вчителів, дорослих. Це взірець друга і старшого брата. Справжній герой. Нажаль, війна забирає найкращих. Вічна слава нашим героям!» - поділилася спогадами перша вчителька Наталя Квартюк.
Розповів про характер Івана і шкільний товариш Олег: «Іван був дуже чесною, доброю, щирою людиною. Справжній друг, товариш, завжди готовий прийти на допомогу».
З початком повномасштабної навали окупантів чоловік хотів долучитися до захисників. Його час прийшов, коли влітку 2023 року надійшла повістка. Іван пішов учитися на офіцера. Став молодшим лейтенантом, командиром взводу штурмової роти у 425-му штурмовому батальйоні «Скала».
Встиг побувати на Запорізькому, Харківському та Донецькому напрямку. Був поранений, але після реабілітації повернувся у стрій.
21 грудня отримав завдання відбити раніше втрачені позиції. 21 грудня після артобстрілу з військовим обірвався зв'язок. Деякий час він вважався безвісти зниклим. Та після того, як вдалося евакуювати тіла, ДНК-експертиза підтвердила загибель воїна.
Востаннє поруч із полеглим рідні були поруч 29 січня. Спочиватиме герой на Алеї Слави.
Посмертно героя відзначили нагрудним знаком «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня та медаллю «За мужність».
У нього залишилися тільки батьки та брат.
Вічна слава захиснику!
Раніше ми писали, що на Донеччині поліг криворіжець гранатометник «Батя» Володимир Шматлай.
