У нерівному бою на Лиманському напрямку поліг криворіжець артилерист Владислав Войченко

Владислава Войченка виховувала бабуся. Хлопець виріс і став її гордістю – закінчив виш, влаштувався на роботу. Проте старенька не одразу дізналася, що онук долучився до захисників на початку повномасштабної вйни. Після того, як їй все стало відомо, часто готувала і передавала хлопцям смаколики і чекала на перемогу та повернення Владислава.

Хлопець поповнив ряди Національної гвардії і після підготовки виконував бойові завдання як артилерист на Лиманському напрямку. 

Серед побратимів він завоював повагу своїми особистими якостями. 

«Виділявся позитивним світлим характером веселим був дуже. Завжди міг морально підтримати, у надскладних умовах. А це багато про людину говорить. Був хорошим товаришем», – розповів штаб-сержант Едуард. 

Останні дні Владислав з побратимами вели дуже важкі бої. Під час штурму наші хлопці з відбивали атаку ворога, який намагався змусити маленьку гарматку замовкнути. Проти них працювали реактивна артилерія, «Гради», інша зброя. Але хлопці розуміли, що вони не можуть зупинятися. Владислав та декілька його друзів загинули внаслідок удару керованими авіабомбами проти легкої гармати.

Своїм професіоналізмом наші герої  компенсували нерівність сил, що ворогу довелося використти найпотужнішу зброю. Інакше наших захисників вони зупинити не могли. 

«Молода чуйна людина. Ми так вдячні йому, що ми живі. Можемо жити, працювати, спокійно спати», – поділилася родичка полеглого героя Тетяна. Жінка теж втратила сина, вона знає що цей біль не порівняти ні з чим, проте у серці завжди знаходиться місце для вдячності захисникам.

Вічний спокій Олександр знайшов 28 січня на Центральному кладовищі. 

Герой був сиротою, в нього залишилася лише старенька, хвора бабуся.

Світла пам'ять воїну!

Раніше ми писали, що війна обірвала життя прикордонника Олексія Москаленка з Кривого Рогу.