Сила духу, якій заздрить навіть Бог: криворізькі військові Ігор Троян та Назар Лозовий розповіли, як готуються до змагань United States AirForce Trials в Лас-Вегасі

Ігор Троян з 17-ої танкової криворізької бригади. Його військовий шлях розпочався за часів АТО. Була також строкова служба. До повномасштабного вторгнення демобілізувався, встиг побути цивільним. З початком великої війни одразу мобілізувався. Отримав кілька поранень під час виконання бойових завдань. Крайнє було важчим. 

«Спорт зі мною все свідоме життя. Як у школі всі, займався футболом. Потім потрапив в нашу криворізьку регбі-команду. До повномасштабки 15 років грав в регбі. У мене однокласник у минулому році виступав на Invictus Games. Він мене кликав завжди, телефонував. Я йому казав, що поки не можу, нога. Восени почав в зал трохи ходити, почав плавати, зрозумів, що можна спробувати себе в адаптивних видах спорту. У Кривому Розі у нас були Family Games. Почав тут виступати, трошки ставало краще. Потім були анкети на збори. Пропонували в Америку відбір. Були збори 3 тижні, потім змагання, вдалось взяти якісь медалі. Потім запросили нас сюди в збірну, яка поїде в Штати. Для мене це дуже велика мотивація. Моральна, фізична. Тебе оточують побратими, які дивляться в одну сторону, всі патріоти. Всі, хто туди потрапив, з кайфом проводять час. Хоч є і важкі тренування, ти виходиш, кайфуєш від цього. Виступатиму у штовханні ядра, метанні диску, греблі на тренажері. У нас в місті я займаюся більше загальною фізичною підготовкою, ходжу в зал, плаваю. Тренер по збірній дав рекомендації по спеціальним вправам, щоб краще виступити у своїх видах спорту. Гребля на тренажері є в спорткомплексі. А штовхання ядра і метання диску – підводящі вправи виконую. Тренер постійно консультує», - зазначив Ігор Троян.

Ветеран ЗСУ Назар Лозовий теж за плечима з досвідом строкової служби. 27 лютого був вже у військоматі. Довелося вирушати на позиції до Новотошківського. Там провів 2 тижні і отримав поранення. Поклав на ногу турнікет, але не встиг затягнути. Допомогли хлопці, які були поруч, а потім бойові медики. Пережив реампутації і масивні крововтрати, депресію і набір ваги, через яку не міг певний час користуватися протезами. Вдома допомогли родина і спорт. Назар зрозумів, що реабілітація має бути, перш за все, психологічна. А це – фізична активність. 

«Я досі вважаю себе аматором, в мене немає неймовірних таких досягнень у спорті. Я просто продовжую займатися тим, що мені подобається. Напевно, за рахунок цього мене помітили. Ці змагання більше про реабілітацію, дух. Це можливість показати свій потенціал. Дати можливість хлопцям зрозуміти, що якщо ти навіть зараз нічого не вмієш, все може прийти у майбутньому. Тими видами, якими я займаюсь, я почав займатися після поранення. Про пауерліфтинг я чув, але ніколи не займався. Раніше не плавав, а зараз впевнено долаю 50 метрів. Як і волейбол сидячи. Життя після поранення навіть не продовжується, воно тільки починається», - зазначив Назар Вознюк.  

Президент міської федерації боксу Євген Хитров каже, що задля блага військових, підтримки та їхнього розвитку було підписано меморандум.  

«Для відновлення їхнього фізичного, морального стану. Наша база надає всі можливості. У нас досвідчені тренери, у нас є плавальний басейн, тренажери 3 поверхи, величезний боксерський зал. Фахівці можуть підказати, дати настанову на зміцнення духу. Ми робимо гарну справу. І я думаю, що це буде корисно для наших військовослужбовців. Я завжди вважав, що спорт піднімає нашу державу в усьому світі на вищі п’єдестали. Коли це наші вихованці, це надає нам ще більше мотивації для праці», - резюмував пан Євген. 

«Перший Міський» обов’язково триматиме за наших хлопців кулачки і висвітлить їхній виступ у подальших публікаціях. 

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що Ігри Нескорених 2023 завершилися з рекордним результатом для України.