Наша сила в єдності: який шлях подолали українці, аби мати змогу відзначати День Соборності України

22 січня - особлива дата в історії України. У цей день 1918 року незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради, а рівно через рік, в 1919 році, на Софійській площі у Києві офіційно об'єдналися Українська Народна Республіка і Західно-Українська Народна Республіка. Так вперше за багато століть історично українські регіони об'єдналися в одну державу. 

Проіснувати довго їй не вдалося через агресію більшовиків, тож УНР перестала існувати і згодом стала частиною радянського союзу. У той час День Соборності вважався «контрреволюційним святом» і не відзначався. 

Головна традиція цього свята - живий ланцюг, який українці створюють, символізуючи об'єднання українських земель і державну єдність. Її започатковали  в 1990 році - тоді живий ланцюг простягнувся з Києва до Львова, Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного. За різними оцінками, до акції приєдналися близько трьох мільйонів людей. З того часу її щороку повторюють у різних куточках країни. 

У Незалежній Україні День Соборності вперше відзначили в 1999 році після указу президента Леоніда Кучми. Однак в 2011 році Віктора Януковича своїм указом скасував це свято на офіційному рівні. Натомість об’єднавши його з Днем Свободи, який святкувався 22 листопада. Втім, уже в 2014 році президентським указом Петра Порошенка День Соборності України був відновлений. 

За роки Україна довела, що соборність - це не тільки про територію, а й про духовну єдність, спільні ідеали, цінності та прагнення. І сьогодні в умовах повномасштабного вторгнення, як ніколи важливо пам’ятати нашу історію, зберігати єдність поглядів і силу духу. Тож, нехай любов до батьківщини завжди єднає українців та допомагає боротися за перемогу та краще майбутнє нашої держави!