Допомагав стримувати ворога на підході до Кривого Рогу, пройшов десятки кілометрів Херсонськими степами та шукає «сюрпризи» від окупантів зараз: історія сапера з Кривого Рогу

Робота сапером вимагає від спеціаліста уважності й сконцентрованості та не пробачає помилок. Обізнаний з цією небезпечною справою військовослужбовець на псевдо «Риба». Він ще у 2018 році став строковиком, а потім підписав контракт. 

Коли окупанти здійснили повномасштабний наступ, чоловік, не роздумуючи, пішов до тероборони, бо був впевнений: його обов’язок – захистити батьківщину. Разом із побратимами виставляв мінні загородження навколо рідного міста, щоб стримати просування ворожої техніки, разом вони мінували мости та греблі, підривали потенційно можливі шляхи наступу ворога на Кривий Ріг.

У складі підрозділу, «Риба» майже пішки пройшов багато десятків кілометрів у степах Херсонщини, під час її деокупації. 

«Ми першими йшли на ворожі позиції після втечі окупантів, – розповідає Михайло, – заходили у місця скупчення ворожої техніки та тимчасові склади боєприпасів, адже після відступу, російські війська покинули безліч замінованої техніки, зброї та усього іншого мотлоху, під якими закладали вибухівку. У помешканнях, де вони перебували – розтяжки та приховані «капкани» з вибухівкою. Ми з міношукачами прокладали шляхи для подальшого наступу наших військ. А коли наші проходили та закріплювалися, ми знову заміновували території, якими міг би прорватися ворог», – поділився спогадами захисник. 

Сьогодні його підрозділ виконує бойові завдання у зоні відповідальності 129 окремої бригади територіальної оборони. Бійці перевіряють чи не заміновані території навколо нових спостережних постів, закладають снаряди на підступах до них, відповідально позначають кожен з них на мапах. Ці завдання виснажують їх як фізично, так і психологічно, але вони справляються, як і сотні разів до цього.

Раніше ми розповідали історію слюсаря-ремонтника, який пережив важкі дні під Авдіївкою.