Вони віддали у полон своє серце кожному звуку, слову та кадру: «Перший Міський» до професійного свята відкриває завісу життя телевізійників, радійників та зв’язківців
Український інформаційний простір докорінно перевернувся у далекому 1924 році. Тоді 16 листопада у Харкові в ефір вийшла перша радіопередача. Професійних дикторів у штаті ще не було, тому відкрив її технік, який тричі промовив у мікрофон «Алло». А потім ще стільки ж «Говорить Харків». З 1994 року 16 листопада за указом президента стало професійним святом не лише радійників, а й телевізійників та робітників зв’язку. Сьогоднішні радіо та телестудії – складне павутиння з інженерних технологій, спеціалізованого обладнання у вигляді комп’ютерів, мікрофонів, камер та фахівців, які керують всім цим. Це єдина екосистема, яка працює на те, щоб кожен українець був у жерлі останніх подій. Тим паче, коли ми всі протистоїмо російським терористам, які влаштували криваве, цинічне, виродське повномасштабне вторгнення на терени нашої землі.
У світі, де кожен момент набуває значення завдяки об'єктивам камер і звуковим хвилям, професіонали телебачення, радіо та зв'язку володіють неймовірною силою перетворювати звичайне в надзвичайне. Створення сюжету на ТБ – не лише взяття коментаря та картинка на 1 камеру. Потрібно знати проблему, домовитися зі спікером, а навіть кількома, для різностороннього висвітлення питання, приїхати на місце. Записати синхрони, людською мовою кажучи – повні коментарі. Потім відзняти картинку, яка підходить під отриману інформацію. Аби глядачі в ефірі бачили не лише одні «балакаючі голови». Далі віддати отриманий матеріал на монтаж, де відеорежисер створить повноцінну історію, що нагадує невеличкий фільм.
Телевізійні програми потребують ідею, підготований сценарій, фахового ведучого та навіть одразу кількох операторів, гримера, певну кількість софітів для якісного зображення. Задача із «зірочкою» - коли ведеться прямий ефір. Адже тут права на помилку не має. Треба побороти хвилювання, не загубити дикторські навички. Та і просто, не втекти з кадру, якщо промова наживо відбувається вперше.
Телебачення також не може жити без редакторів, режисерів, продюсерів, координаторів, водіїв, копірайтерів та керівників. Адже вони теж вагома частина телерадіородини.
Підготовка контенту на ТБ, як одного з засобів масової інформації, потребує емпатії. Інколи ЗМІшники дивуються, як ще не зійшли з розуму, адже вони дізнаються інформацію одними з перших. І вона не завжди приємна. Ми буваємо на місцях жорстких ДТП, отримуємо зведення від поліції про важкі злочини. А зараз – документуємо для всього світу звірства та порушення усіх можливих конвенцій та норм з боку путінських поплічників.
«Перший Міський» - один із величезних двигунів цієї інформаційної машини. Наше мовлення ведеться 24/7. Його складові – новинні сюжети, спецрепортажі та великий відсоток авторських проектів:
Книга пам’яті загиблих Героїв війни. Вона присвячена найкращим синам нашої держави. Мужнім воїнам Криворіжжя.
«Військове право» - просто про складні аспекти служби.
«Як там справи в ORKOSTANI?». Розважально-зневажливі та крінжові випуски про ниття російських чмобіків та вагнерівців. Як «втарая армія міра» дійшла до фасування по чорним пакетам.
«В бій ідуть жінки», «Військові хроніки», «Герої Маріуполя», «В коханні до Перемоги», «Про окупацію: історії нових криворіжців», «Захисники та захисниці» - присвята нашим оборонцям, а ще розповіді з перших вуст про повномасштабну війну.
«Ранкове шоу» - про бадьорі ранки і теми, які ви так глибоко та з гумором ніколи не обговорювали. А ще про перевірку солов’їної прямо на вулицях міста.
«Теледоктор», «Психологи кажуть», «Перша домедична допомога» - професійні погляди на медицину, можливості криворізьких медиків, відповіді на хвилюючі питання, прості дії, які рятують життя.
«Прайм-тайм», «Інтерв’ю дня», «Вечір п’ятниці», «Нарада», «Спортивне місто» - експертні коментарі на різні тематики.
І це лишень перерахована маленька частина. «Перший Міський» щоденно наповнює свій офіційний сайт, YouTube, а також Facebook, Telegram та Instagram для оперативного інформування криворіжців. Ми навіть трошки дуркуємо в TikTok. Все – для того, аби бути однією душею з нашими глядачами та читачами.
Ми та колеги не знаємо звичних для багатьох вихідних та свят, адже новини виходять щодня, у будь-яку пору року, за будь-якої погоди та навіть апокаліпсису. Проте, ми віримо, що зовсім скоро вийдемо в ефір, де прозвучать доленосні слова:
«Війна закінчилась, рідні! Ми тепер більше не плачемо, не боїмося жити та ходити вулицями, не чуємо у мозку звуки повітряної тривоги. Всі орки, що ступили на славетну українську землю вимерли. путін помер разом зі всіма шойгу, герасімовими, вагнерами та штормами зет. У нас всіх величезне, щире, тепле серце, яке залікує усі кричущі рани та навіки збереже пам'ять про подвиги тих, кого вже немає з нами. Ми сильніші, ніж Всесвіт! Ми Вільні та Незалежні!».