У Кривому Розі останньою дорогою провели 47-річного військового Геннадія Скрипкіна
4 жовтня рідні та близькі провели в останню путь Геннадія Скрипкін. Військовий разом з кількома побратимами загинув від удару ворожої ракети на Донецькому напрямі. Геннадій добровільно приєднався до лав захисників. У мирному житті він працював водієм на ПівнГЗК. У нього залишилась дружина та двоє дітей.
Геннадій Скрипкін працював водієм на ПівнГЗК. Чоловік завжди захищав права працівників, допомагав трудовим колективам, був активним на роботі. Колеги його поважали. Разом з дружиною виховував сина і доньку.
«Він був дуже прекрасна людина, дбав за жінку, за дітей. Я його ще пам’ятаю підлітком він дуже серйозна людина. Завжди був серед народу, кому треба було – допомагав», – розповіла Тетяна Ігорівна, сусідка Геннадія.
Його розмірене життя закінчилося з початком повномасштабного вторгнення. Чоловік просто не зміг залишатися осторонь і добровільно став на захист України.
Останнім часом бойові завдання військовий виконував на Донецькому напрямі. 1 жовтня поблизу Курахового життя Геннадія обірвало влучання керованої авіабомби по позиції. Разом з ним загинули і четверо побратимів захисника.
«Він був дуже гарною людиною, навіть важко уявити, що такі люди бувають. Завжди захищав права працівників та був на світлій стороні. Ця війна забирає у нас найкращих. Ми його будемо пам’ятати скільки будемо жити», – розповів однокласник загиблого.
4 жовтня рідні востаннє були поруч з полеглим воїном.
У Геннадія залишилась мати, дружина і двоє дітей.
Раніше ми писали, що на Донеччині загинули воїни з Кривого Рогу.
«Він був дуже прекрасна людина, дбав за жінку, за дітей. Я його ще пам’ятаю підлітком він дуже серйозна людина. Завжди був серед народу, кому треба було – допомагав», – розповіла Тетяна Ігорівна, сусідка Геннадія.
Його розмірене життя закінчилося з початком повномасштабного вторгнення. Чоловік просто не зміг залишатися осторонь і добровільно став на захист України.
«Він був дуже гарною людиною, навіть важко уявити, що такі люди бувають. Завжди захищав права працівників та був на світлій стороні. Ця війна забирає у нас найкращих. Ми його будемо пам’ятати скільки будемо жити», – розповів однокласник загиблого.
4 жовтня рідні востаннє були поруч з полеглим воїном.
