О. Вілкул: «Гірничо-металургійні підприємства Кривого Рогу надійно тримають виробничий фронт, зміцнюючи економіку міста та України. Також, вони є нашими партнерами у вирішенні оборонних та гуманітарних питань»

Вітаючи гірників та металургів зі святом, Олександр Вілкул сказав: «Для мене велика честь належати до однієї із найпочесніших професій Кривого Рогу. Адже, коли я отримав диплом гірничого інженера у Криворізькому технічному університеті, трудовий шлях розпочав з помічника екскаваторника на Південному ГЗК. Потім очолював Центральний та Північний гірничо-збагачувальні комбінати. Добре знаю проблеми галузі, знаю людей, які тут працюють, і з упевнено можу сказати, що наші металурги та гірники це - сила та міць незламного Кривбасу.
Металургійна промисловість Кривого Рогу має важливе значення для економічної потужності як міста, так і всієї країни. Безумовно, війна внесла корективи в роботу промислових комплексів. Проте, наші металурги та гірники не здають позицій і, навіть в таких складних умовах не тільки продовжують працювати, а й зі зброєю в руках захищають рідну землю».  

Голова Ради оборони міста підкреслив: «В умовах війни підприємства вирішують логістичні задачі, перелаштовуються на транспортування продукції залізницею, створюють нові ланцюги постачання продукції та впроваджують нові промислові проєкти. З перших днів воєнної агресії у тісній співпраці з Радою оборони міста металургійні підприємства надали значні обсяги будівельних матеріалів та більше сотні протитанкових їжаків для облаштування блокпостів та фортифікаційних споруд навколо міста, щоб заблокувати можливі шляхи підходу ворога. Крім того, допомогли і спецтехнікою, і обладнанням, і одягом, і взуттям  для потреб наших захисників.
І зараз, ми знову разом долаємо нові виклики війни. Внаслідок руйнування Каховського водосховища, виникла серйозна проблема з водою для міста. Одне із підприємств, разом із міськводоканалом, взяло участь в реалізації додаткового проєкту для вирішення проблеми дефіциту води у Криворізькій агломерації. Упевнений, тільки разом ми все подолаємо! Не втрачаємо переможного строю, рухаємось тільки вперед – до Перемоги!».

У Кривому Розі продовжують роботу 12 підприємств гірничо-металургійного комплексу. Їх діяльність є важливою для забезпечення збереження економічної та соціальної стабільності міста, області та України. З перших днів війни, за ініціативи голови Ради оборони міста Олександра Вілкула, було налагоджено виробництво бронежилетів. Металеві пластини для них виливалися на одному з місцевих металургійних підприємств. Співпраця з містом не зупиняється і донині.  
Генеральний директор Північного гірничо-збагачувального комбінату Андрій Скачков, сказав: «Ми вдруге відзначаємо наше професійне свято в умовах широкомасштабної війни. Без яскравих заходів – але з гідністю та вірою в Перемогу. Сьогодні ми сильні та згуртовані, як ніколи, адже від нас залежить і економічна міць країни, і добробут тисяч сімей. Попри перешкоди гірники продовжують видобувати руду. Збагачувачі й огрудковувачі освоїли випуск нових видів продукції на запит ринку. Сервісні служби модернізують обладнання переробного комплексу... Ми також робимо все можливе для збереження колективу: надаємо можливість освоїти суміжні професії, перейти на інші дільниці для збереження доходу і навіть створюємо нові робочі місця. Північний ГЗК завзято підтримує захисників, територіальні громади, турбується про переселенців. Кожен на своєму місці працює на максимумі сил та можливостей. А отже, ми неодмінно вистоїмо та переможемо! Я щиро вдячний кожному гірнику – за професіоналізм і стійкість, силу духу та відданість своїй справі. Дякую колегам, які захищають країну в лавах ЗСУ – ми всі чекаємо на ваше повернення. Бажаю усім міцного здоров’я, вірної удачі, родинного щастя та добробуту. Переможного миру – нашій Батьківщині і щасливого майбуття – нашим дітям».

З нагоди професійного свята вітали колектив Північного гірничо-збагачувального комбінату та нагороджували відзнаками кращих працівників.

Олена Голуб працівниця Північного ГЗК: «Я прийшла на дробильну фабрику 17 років тому машиністом, через 3 роки перейшла в апаратну і працюю оператором пульта керування. Після початку повномасштабного вторгнення стало складніше працювати. Але ми працюємо заради наших хлопців, які нас захищають і дають змогу нам жити та працювати!». 

Станіслав Ткаченко, електрослюсар Північного ГЗК сказав: «Вже як 17 років я працюю на цьому підприємстві. З самої юності я знав, що хочу бути електриком, адже мій батько та дід також працювали на комбінаті. І зараз мені дуже приємно, що мою працю відмічають, тож я вдячний за це. Навіть під час воєнного стану, ми все одно продовжуємо працювати і сподіваємось на нашу найскорішу Перемогу».