Повернувся 24 лютого до України поки інші тікали: у важкому бою під Бахмутом загинув тренер, турист, командир та відважний захисник Михайло «Тінь» Мовчан
20 червня Кривий Ріг та туристичну спільноту всієї України сколихнула страшна новина – у важкому бою обірвалося життя Михайла Мовчана. Значну частину свого мирного життя чоловік присвятив спортивному туризму – був у ньому майстром спорту, перемагав у численних змаганнях, судив їх, займався альпінізмом. Після 24 лютого приїхав до України, аби захищати її. Пройшов найгарячіші напрямки, став командиром протитанкової роти у складі 3-ї штурмової бригади. Свій останній бій зустрів 20 червня на південних околицях Бахмуту.
Ще у ранньому дитинстві пристрастю на все життя для Михайла Мовчана став туризм. Ним він займався із п’ятого класу, а згодом став випускником Інгулецького центру туризму, краєзнавства та екскурсій. Неодноразово брав участь в чемпіонатах області та України із пішохідного та гірського туризму, спочатку в складі команди Інгулецького центру. А набравшись досвіду, сам став їх суддею, тренував молодші покоління та був широко відомий у туристичній спільноті України.
Здобувши звання майстра спорту зі спортивного туризму Михайло захопився альпінізмом, в тому числі – й промисловим. Кілька років тому підкорив найвищу гору Європи – Монблан. Тривалий час проживав за кордоном.
Коли вороги прийшли плюндрувати його рідну землю, твердо вирішив – повертатися та ставати на її захист, на захист свого народу. За словами доброї знайомої Михайла Наталки – уже 24 лютого він перетинав кордон України, коли багато інших тікали з неї.
Повернувшись, одразу став до лав оборонців, отримавши серед побратимів псевдо «Тінь». Виконувати складні бойові завдання чоловік почав майже відразу. Перше – у селищі Горенка, що на схід від сумнозвісних Бучі та Ірпіня. Потім було селище Мощун – якраз об нього «зламалися» підрозділи окупантів, що збиралися йти на столицю.
Коли ворог пішов з півночі, «Тінь» відправився на Південь – обороняти Запорізьку область. Згодом потрапив до лав щойно сформованої третьої штурмової бригади. За видатний хист до військової справи у якості молодшого сержанта командував відділенням роти протитанкового батальйону.
«Таких професіоналів своєї справи дуже мало», - підкреслюють побратими. Підрозділ «Тіні» буквально «вигризав» землі з під російської орди поблизу Курдюмівки. Тримав останні кілометри знищеного, але нескореного Бахмуту. А згодом був якраз серед тих, хто «підрізав фланги» окупаційних військ на південь від нього. Годі й казати, що умови в яких воювали хлопці, мабуть, найважчі, з якими взагалі доводилося стикатися нашим захисникам.
20 червня рано-вранці «Тінь» із побратимами пішли на чергове надзвичайно важке завдання на південь від Бахмуту. Для трьох воїнів воно виявилося останнім. Близько 4 ранку серце Михайла зупинилося назавжди. Із ним поклали своє життя на вівтар перемоги Ярослав «Холм» Холмогоров та Олександр «Тихон» Тихонець.
Редакція «Першого міського» висловлює слова щирого співчуття рідним, близьким та усім, кому довелося особисто знати Михайла Мовчана. Наш обов’язок – зробити все, аби наш край та вся Україна навіки зберегла світлу пам’ять про воїна.
