Кривий Ріг простився із бійцем, волонтером та ветераном АТО Андрієм Охотіним

З 2014 року всього себе Андрій Охотін присвятив захисту України. Брав участь в Революції Гідності, а потім волонтерів у 2014 році. У 2015 він вже вступив до лав ЗСУ. Відтоді і до 5 квітня 2023 року його душа повністю належала побратимам, а думки і дії були спрямовані на захист України. 

«З Андрієм дружили з того моменту, як він звернувся до мене по волонтерську допомогу у 2015 році. Він був дуже веселий і патріотичний. Завжди думав про інших. На цей останній виїзд Андрій міг і не їхати, але йшли дуже молоді хлопці, і він сказав, що як досвідчений має йти з ними», - розповіла військова волонтерка та позаштатна помічниця Головнокомандуючого Алла Мартинюк. 

Після декількох років в АТО Андрій зробив перерву у військовій справі, бо нещодавно одружився. Та всидів вдома недовго – не знайшовши себе у мирному житті, він знову став на захист країни. Андрій брав короткострокові військові контракти в цей час. 

За словами колишньої дружини Ксенії Охотіної, більшість часу він був на фронті. В цивільному житті не бачив себе. Кохав її, але завжди обирав захист країни. З початком повномасштабного вторгнення був там, де міг внести свій вклад у перемогу – спочатку у складі партизанів відстоював Київщину, пізніше, вже в лавах ЗСУ служив у 92-й окремій механізованій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка на Сватівському напрямку. Де й загинув.

Андрія поховали на Центральному кладовищі, біля матері. Вічна пам’ять нашому відважному землякові.