У Криворізькому районі ДСНС знищили касетні елементи від «Урагану», аби аграрії могли почати посівну
Розмінування земель Криворіжжя від вибухонебезпечних предметів триває від початку повномасштабного вторгнення. Незважаючи на те, що лінію фронту відсунули від нашої області і смертоносні снаряди більше не падають на голови нашим землякам, вибухонебезпечне російське залізяччя досі залишається в землі. Тому спеціалісти ДСНС працюють, аби фермери могли безпечно почати посівну кампанію. Про те, як організована робота саперів та з якими труднощами вони бачили кореспонденти «Першого Міського», які побували на розмінуванні сільгоспугідь.
29 березня загін піротехніків працював на околицях Криворізького району, поблизу Широківської ОТГ. Спеціалісти обстежували поля, аби аграрії змогли почати орати поля та засівати пшеницю. Цього разу вдалося виявити два касетних елемента від ворожої реактивної системи залпового вогню «Ураган». Кожна така касетна ракета несе близько 50 менших смертоносних вибухових пристроїв.
Поки ДСНСники не натрапили на них, небезпечні предмети увесь цей час лежали просто серед поля, заважаючи аграріям проводити будь-які роботи на ньому. Потрапило російське залізяччя туди уже доволі давно, відколи велися обстріли громад Криворізького району, а наші військові намагалися відігнати ворога подалі.
Згадує ті події безпосередній їх учасник Владислав Баранов. За мирного життя чоловік був звичайним працівником фермерської компанії, а після початку повномасштабного вторгнення став до лав територіальної оборони селища. Каже: «ще з 2 березня минулого року ми знаходилися в зоні бойових дій. Через наші поля проходила лінія оборони та лінія захисту. Практично всі поля, які межують з Херсонською областю, а це майже 5 700 тисяч гектарів, - закидали артилерійським снарядами та вибухівкою. Мінували як вручну, так і дистанційно. Практично всі дороги, які йшли вздовж полів були просто встелені мінами. Іноді траплялися місця, де лежало їх, противотанкових, одразу 30-40 штук. Дуже багато було і дистанційних мін. Це така штука, від якої на 16 метрів розходиться тонесенька павутинка. Якщо її зачепити – в радіусі 50 метрів після вибуху ніхто не виживе».
Розміновувати прикордонні землі почали ще 8 місяців тому, щойно наші хлопці відсунули окупантів з правого берега Херсонщини. Аграрій Владислав бідкається: «Тоді більше ніж 3 000 гектар посівів довелося просто взяти і спалити: пшениця, ячмінь, ріпак. Ми просто йшли і палили. Інакше розмінувати було неможливо – бо не було видно куди йти і що під ногами. Допомагає нам в розмінуванні ДСНС. Наші ж козаки не бояться нічого – лізуть куди тільки можуть: рибалки, пастухи і т. д. Але, як помітять щось небезпечне – телефонують одразу піротехнікам. Ті приїжджають, роблять свою роботу. Відтоді уже вивезли дуже багато всякого залізяччя – з деяких місць цілі причепи. На щастя, обійшлося поки без смертельних випадків – сапери наші дуже досвідчені».
Серед таких і група піротехніків під керівництвом Дениса Наговіцина. Вона і знешкодила цього дня залишки ворожих касет від «Урагану». Їх місце розташування уточнювали за допомогою дрону. Сапери кажуть, що коптери – надзвичайно пришвидшують їх роботу і, в той же час, роблять її набагато безпечнішою – оператори можуть оглядати величезну територію віддалено і з безпечного місця.
Після виявлення піротехніки визначають, що робити із вибухонебезпечним предметом далі в залежності від його типу: більшість знищуються на місці, хоча деякі доводиться транспортувати на спеціальний полігон. Касетні елементи від «Урагану» нікуди везти не довелося. Для них викопали спеціальну лунку, в яку вклали потрібну кількість вибухівки і контрольовано підірвали.
«Виїжджаємо фактично кожен день. Зараз багато відділень піротехніків з Дніпропетровщини працюють у відрядженнях. Ми самі уже два відрядження провели на Херсонщині, а поки перерва – працюємо тут. Нам є з чим порівнювати. Там, звісно, все набагато гірше, ніж у нас. На Дніпропетровщині все таки прямо сильних боїв не проходило, хоча прильоти, звісно, були», - підкреслив Денис Наговіцин, начальник відділення групи піротехнічних робіт частини спецпризначення аварійно-рятувального загону спецпризначення ГУ ДСНС в дніпропетровській області.
На відміну від Криворіжжя, на Херсонщині до розмінування полів ще далеко. Денис Наговіцин пояснює: «Зараз основний акцент на розмінуванні ліній електропередач та інших комунікацій, щоб подати хоча б світло, а уже потім воду та газ у звільнені села. В деяких із сіл їх не було уже більше 10 місяців. Після чого більшу уваги приділятимемо приватним домоволодінням. Адже зараз склалась така ситуація, що в селах, де були важкі бої – людей просто-напросто не залишилося, лише собаки. А там де люди все ж є – і боїв таких важких не було, а відповідно – менше роботи для нас. І лише після них дійде черга до розмінування полів».
З початку повномасштабного вторгнення піротехніки знешкодили на території Дніпропетровщини більше 6 000 боєприпасів. Втім, роботи попереду ще багато: із усіх полів, які потребують розмінування обстежена лише п'ята частина.
