Більше 70% громадян спілкуються українською, а майже 90% вважають її рідною – результати соцопитувань
Війна кардинально змінила ставлення українців не лише до росії, а й до російської мови. За рік повномасштабної війни значна частина громадян перейшла на українську, а ще більша – стала вважати її рідною. Про це свідчать результати дослідження фонду Демократичних ініціатив імені Ілька Кучеріва, оприлюднених 10 березня. Згідно із ними, процент людей, які вдома розмовляють переважно українською, за 2022 рік зріс з 64% до майже 71%, а тих, хто вважає її рідною, з 77% до 88%.
Згідно із результатами дослідження, за 2022 рік кількість людей, які спілкувалися вдома переважно українською зросла з 64,1% до 70,7%. Найбільше, на заході (95,6%) та в центрі (78,3%). Російською наприкінці 2022 року спілкувалися менше четверті – 23,2% опитаних (порівняно із 32,6% торік). Найбільш поширена російська на півдні (54,8%) та сході (47,4%). Державною мовою там спілкуються відповідно 34,6% та 40,3%. (Для розуміння, Дніпропетровська область вважається східним регіоном.)
Причому, у південних та східних областях російською спілкуються, в основному, в великих містах (59,3%), тоді як у менших населених пунктах переважає українська: 55,7% опитаних спілкуються державною в селищах міського типу та 49,3% у малих селах.
Повномасштабна війна також змінила і сприйняття української мови як рідної. Саме такою наприкінці 2022 року її вважали 87,7% учасників дослідження, порівняно з 77,4% у 2021. Переважає таке ставлення і у жителів Південних та східних регіонів, де рідною українську вважають 73,6% та 70,2% відповідно. Більше того, 7,7% із опитаних мешканців цих регіонів, які вважають рідною російську, все одно спілкуються українською. Для об’єктивності варто зазначити, що 38,9% опитаних мешканців півдня та сходу, які вважають рідною українську, спілкуються вдома російською.
До початку повномасштабної війни більше 40% респондентів дуже часто споживали російський медіаконтент. Серед причин цього лише 18,5% вважають, що просто не мали української альтернативи. Більшість (44,9%) вказали причиною споживання російського контенту як «просто так звикли», а ще 21,1%, що «він просто їм подобався».
А уже наприкінці 2022 року 63,4% опитаних заявили, що заборона російських артистів та фільмів в Україні є необхідним кроком для захисту держави (порівняно із 43,8% торік). Переважна більшість так вважає в усіх регіонах країни, окрім півдня. Там за це висловилося лише 29,2% опитаних. Більше того, 35,4% жителів південних регіонів вважають, що це обмежить права громадян.
23,8% респондентів вважають, що українські автори не повинні створювати свій контент російською, а ще 29,4% заявили що після нападу росії таких випадків не помічали. Вирізняється тут думка сходу, де 16,2% вважають, що культура поза політикою, а ще 15,4% та 13,7% - що створення контенту російською виправдане, тому що існує, відповідно, свобода творчості та попит у людей.
Опитування провів фонд Демократичні ініціативи імені Ілька за підтримки програми MATRA та методом face-to-face наприкінці 2022 року. Брали у ньому участь 2018 респондентів з усіх регіонів країни за винятком тимчасово окупованих.
