Навіки 29: Кривий Ріг втратив борця за свободу України Максима Носа
3 березня стало відому про ще одну непоправну втрату для нашого міста. Стримуючи окупантів своє життя віддав за Україну Максим Нос. До війни чоловік сумлінно трудився гірником на шахті «Тернівська», а у перші тижні вторгнення став до лав Національної гвардії. Увесь цей час відважно виконував складні бойові завдання у складі кулеметного взводу. Останній свій бій прийняв 1 березня під Кремінною. Про це повідомляє прес-служба «Криворізького залізорудного комбінату», на якому працював воїн.
Максим Нос народився та жив у Кривому Розі. Після закінчення школи здобував освіту за спеціальністю «Підземна розробка корисних копалин» у Гірничому коледжі, що на «Ставках». Із підприємством, з яким пов’яже свою майбутню трудову діяльність, хлопець познайомився ще під час навчання: саме на «КЗРК» Максим проходив виробничу практику. Був тоді учнем кріпильника на шахті «Тернівська».
Туди ж і працевлаштувався гірником після отримання диплому. Свою справу любив та сумлінно трудився, що дозволило йому уже через два роки зайняти посаду гірничого майстра. У 2015 році Максим пішов проходити строкову службу, після закінчення якої повернувся до роботи. Серед колективу користувався заслуженою репутацією, а колеги запам’ятали хлопця працьовитим, відповідальним та добросовісним.
Після початку російського кривавого вторгнення, 4 березня Максима, як воїна із досвідом строкової служби, мобілізували до лав Сил Оборони. Служив у званні старшого солдата стрільцем та помічником кулеметника в кулеметному взводі батальйону оперативного призначення військової частини 3036 Нацгвардії України. Відважно виконував усі поставленні перед ним завдання, адже мріяв, щоб його рідні та близькі жили у вільній та незалежній Україні.
Серце захисника зупинилося 1 березня на південних околицях міста Кремінна, що на Луганщині. Максим до останнього свого подиху був вірний військовій присязі та не дозволяв навалі окупантів пройти далі на нашу землю.
Без люблячого батька залишилася маленька донечка Варвара, без вірного сім’янина – рідні Максима, без надійного товариша – його друзі, а без відважного захисника – увесь Кривий Ріг.
Редакція «Першого міського» висловлює щирі співчуття рідним, близьким та усіх хто знав героя. Ніякі слова не зможуть втамувати горя від важкої втрати. Проте, ми завжди повинні пам’ятати воїнів, які віддали найдорожче за нашу із вами свободу.
Максим став не єдиним, сумна звістка про загибель якого сколихнула Кривий Ріг 3 березня. Цього дня стало відомо, що у протистоянні окупантам обірвалося життя Василя Печеніна.
