Пейзажі талановитої криворіжанки Зої Скоропаденко спричинили справжній фурор на благодійній виставці у Токіо
У січні Японський Фонд «Діти землі», який працює під егідою Посла України в Японії Сергія Корсунського та допомагає дітям-біженцям, організував у Токіо виставку сучасного мистецтва «Заради Миру». На ній представляли свої роботи усього-на-всього троє митців, які так чи інакше пов’язані із нашою країною: американець, японець та, власне, українка – талановита художниця із Кривого Рогу Зоя Скоропаденко. Вона привезла до Японії свою серію картин «Інтелектуальні пейзажі», яка особливо сподобалась жителям країни, де сходить сонце.
Криворіжанка Зоя Скоропаденко представила свої картини на виставці сучасного мистецтва «Заради Миру» у Японії. Виставка проводилася у одному із найбільш відомих районів Токіо – Шібуя, в нещодавно збудованому хмарочосі. Взяли у ній участь, окрім нашої землячки, ще двоє художників: американський мураліст українського походження Михайло Тютюник, та стріт-арт художник японського походження, співзасновник виставки, Сей Шімура.
Зоя Скоропаденко із Кривого Рогу потрапила туди недарма – окрім надзвичайного митецького хисту вона кілька років вивчала японську мову та культуру в ЛНУ імені І. Франка. На виставку криворіжанка приїхала із своєю серією картин «Інтелектуальні пейзажі». На її створення жінку надихнули пейзажі за вікном потягу. Зоя каже: «Багато пейзажів я малюю зі своїх спогадів про ті місця, де я жила в дитинстві. Я хочу, щоб повернулися наші степи, поля, ліси, яри, сади до свого природного стану. Серія «Інтелектуальних пейзажів» розповідає світові про красу українського пейзажу».
Роботи художниці виявилися дуже популярними серед японців. Розгадку такого ставлення до свого мистецтва Зоя трактує так: «В Японії цінують кожну квіточку, навіть склеєний керамічний горщик (мистецтво «кінцугі»), бо завтра того всього може не бути. Можливо, саме через це японці дуже тонко відчувають мистецтво». Зараз схоже ставлення до життя часто можна помітити і в українців, але зумовлене воно вже не природними, а рукотворними лихами від сусідньої країни.
