Кривий Ріг провів в останню путь відважного захисника Івана Слюсара
27 січня на Ново-краматорівському кладовищі нашого міста відбулася жалобна церемонія прощання із полеглим воїном нашого міста, Іваном Слюсарем. Чоловік раніше ніколи не думав про військо та зброю у руках, але, після повномасштабного нападу окупантів разом із сотнями тисяч інших захисників прийняв бій за майбутнє рідної країни. Життя Івана обірвалося 18 січня на найбільш жорстокій ділянці фронту – на східних околицях міста-фортеці Бахмут. Воїн посмертно удостоєний нагрудного знаку «За заслуги перед містом».
Рідні та друзі пам’ятають Івана як надзвичайно веселу, добру та позитивну людину, яка завжди прийде на допомогу у важкі часи. Товариш та однокласник воїна Владислав згадує: «Іван був дуже товариським та надзвичайно веселим чоловіком. Нікого не залишав у біді, допомагав чим тільки міг. Раніше він, як і, мабуть, усі хлопці ХХІ століття, ніколи військовою службою не марив. Але, як почалася війна, став на захист своєї родини, міста та країни. Дуже важка втрата. Йдуть найкращі. Вічна пам'ять Івану!».
Чоловік за рік перед початком війни відслужив строкову службу. Коли почалося повномасштабне вторгнення – заступив на контрактну службу до лав 17 окремої Криворізької танкової бригади. Служив у звані старшого солдата оператором розвідником артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини А3283. Останній свій бій прийняв 18 січня неподалік населеного пункту Підгородне – що на схід від Бахмуту.
За проявлену звитягу та мужність під час служби Івана посмертно удостоїли нагрудного знаку «За заслуги перед містом» 3 ступеня. Відзнаку вручили вдові бійця, з якою він побрався уже під час служби.
Поховали криворіжця на Ново-краматорівському кладовищі. Під час своєї проповіді отець Святослав сказав: «Ми не хотіли цієї війни. Ми жили як люди, ростили дітей, садили сади, але коли вона почалася, такі люди з великої літери як Іван стали на захист своєї Батьківщини. Ніхто в світі не думав, і не вірив, що ми зможемо захистити свою землю, свої сім'ї. А Іван – захистив і тисячі таких як він, його братів і сестер по зброї. Схиляємо голови перед мужністю наших захисників».
