Як посприяти адаптації до нового місця мешкання дітям, котрі покинули свої домівки через агресію рф?, ‒ МОЗ
З початком широкомасштабного вторгнення рашистів багато українців ухвалили для себе рішення про переїзд до інших регіонів чи закордон, аби вцілити від постійних ворожих атак. Деяким громадянам важко адаптувати для нової оселі, міста чи держави, особливо це стосується дітей. Саме тому на сайті МОЗ України оприлюднили перелік порад, завдяки яким можна допомогти маленьким українцям звикнути до нового місця мешкання.
У нашій держав наразі діє «Національна програма психічного здоров’я та психосоціальної підтримки», що ініційована першою леді Оленою Зеленською, педагогами та психологами. Переглянути відповідний матеріал можна на телеграм-каналі «Підтримай дитину». Саме там розмістили корисні та актуальні поради для дорослих, котрі можуть допомогти своїм дітям легше адаптуватися до нового місця мешкання, що довелося змінити через військові дії окупантів. Зокрема:
1. Слід пояснювати дитині, що відбувається та чому ви не можете повернутися додому.
2. Не варто ігнорувати запитання малечі, адже якщо вона не чує відповідь, то її стан погіршується.
3. Радять проговорювати з дитиною, чим вона може займатися, де може погратися або спокійно посидіти.
4. Разом потрібно продовжувати робити те, чим ви займалися «раніше» (стабільність та безпека).
5. Дитина має взаємодіяти з іншими людьми – це можуть бути психологи, арттерапевти, соціальні працівники, волонтери, а також інші діти.
6. Гарною порадою є частіше обіймати малечу (не менше 12 разів на день).
7. Приховувати власні почуття не можна (не обманюйте та не уникайте відповідей), дитині варто розповісти про те, що вас турбує.
8. Слід дивитись дитині в очі, коли слухаєте її, адже контакт через погляд «каже»: «Як ти?», «Як твої справи?», «Я поруч, тобі зараз важко, я готова/вий допомогти».
9. Не можна знецінювати почуття малечі (дозволяйте плакати, боятися, сумувати та злитись) та кажіть, що це нормально.
10. Варто бути уважним слухачем «страшних» історій вашої дитини.
Автором вказаних порад є Олена Карнауд. Переглянути більше вправ та ігор, казок і різноманітних матеріалів психологічного та ігрового напряму можна у телеграм-каналі «Підтримай дитину».
2. Не варто ігнорувати запитання малечі, адже якщо вона не чує відповідь, то її стан погіршується.
3. Радять проговорювати з дитиною, чим вона може займатися, де може погратися або спокійно посидіти.
4. Разом потрібно продовжувати робити те, чим ви займалися «раніше» (стабільність та безпека).
5. Дитина має взаємодіяти з іншими людьми – це можуть бути психологи, арттерапевти, соціальні працівники, волонтери, а також інші діти.
6. Гарною порадою є частіше обіймати малечу (не менше 12 разів на день).
7. Приховувати власні почуття не можна (не обманюйте та не уникайте відповідей), дитині варто розповісти про те, що вас турбує.
8. Слід дивитись дитині в очі, коли слухаєте її, адже контакт через погляд «каже»: «Як ти?», «Як твої справи?», «Я поруч, тобі зараз важко, я готова/вий допомогти».
9. Не можна знецінювати почуття малечі (дозволяйте плакати, боятися, сумувати та злитись) та кажіть, що це нормально.
10. Варто бути уважним слухачем «страшних» історій вашої дитини. Автором вказаних порад є Олена Карнауд. Переглянути більше вправ та ігор, казок і різноманітних матеріалів психологічного та ігрового напряму можна у телеграм-каналі «Підтримай дитину».
