«Була готова до всього»: про свою першу ротацію на Донеччині розповіла нацгвардійка з військової частини, що базується у Кривому Розі
З початку повномасштабного вторгнення окупантів життя усіх українців змінилося, багато чоловіків та жінок стали на захист Батьківщини. Не виключення і пані Юлія, котра 24 лютого перебувала на Донеччині й мала виконувати різні військові завдання швидко та якісно. Дівчина розповіла про свою першу ротацію, її історію опублікували на сторінці у соцмережах Військової частини 3011 Національної гвардії України.
Пані Юлія служить вже більше двох років, вона успішно завершила навчання у спеціальному центрі та отримала військове звання сержанта. У січні цього року нацгвардійка вперше виїхала на ротацію у Донецьку область, вона обіймала посаду головного сержанта ротної групи. У підпорядкуванні дівчини був особовий склад, а головне завдання – їх забезпечення усім необхідним для виконання завдань.
«Перший місяць був більш-менш спокійний. А потім настало 24 лютого і все змінилося. В кінці зими обстріли були все ближчими і тоді було прийнято рішення змінити позиції. Виїжджали посеред ночі. Я їхала ЗІЛ-ом. Усе необхідне при собі – аптечка, документи, зброя. Тоді ми ще не знали, чого чекати, тому готувалася до усього. Поки їхали, водій постійно мені говорив – доберемося. І добралися», – поділилася військова.
У той період в нашому небі постійно перебувала російська авіація. За кілька днів після переїзду на нову позицію рашисти скинули бомбу, що залишила по собі яму глибиною у декілька метрів.
«Виконувала усі завдання, які переді мною ставили. Чергувала в лікарні, допомагала хлопцям, готувала їм їсти. У той період вже відбувалися найгарячіші бойові дії і увесь особовий склад був залучений до виконання завдань», – згадала пані Юлія.
Нацгвардійка також розповіла, що швидко приборкала емоції та робила усе, що було необхідно. «Моєю першою думкою було – ну все, почалося. Усі необхідні речі постійно тримала на собі – турнікет, щоб можна було швидко дістати, документи, список номерів. Було усе, крім страху. На базі нас, дівчат, було лише двоє. І щодня ми тренувалися на швидкість заряджати магазини», – додала дівчина.
Наразі пані Юлія продовжує нести службу у пункті постійної дислокації та вірить у якнайшвидшу перемогу українських військових.