«Маленькі воїни»: у Кривому Розі діти збудували блокпост та збирають кошти для ЗСУ
У Покровському районі Кривого Рогу на одній із вулиць ще здалеку видно незвичну конструкцію: обабіч дороги на невеличкій саморобній будівлі з підручних матеріалів майорить український прапор. Якщо зупинитися поряд, можна познайомитися з дітьми, котрі вітають всіх українськими гаслами, а тоді пропонують зробити донат на користь ЗСУ. Хлопці вірять – таким чином вони також наближають перемогу.
У Кривому Розі на вулиці Міжпланетній Покровського району ще 21 вересня діти почали будувати блокпост. Таким чином юні друзі хотіли б допомогти нашим захисникам, що крок за кроком звільняють рідну землю на передовій. 11-річний Даніїл всім серцем переживає за воїнів, адже його родина приїхала до Кривого Рогу з села Ольгине на Херсонщині, рятуючись від окупантів та постійних обстрілів. Підтримують його й нові криворізькі друзі-ровесники – Павло та Владислав.
«Ми запозичили цю ідею з інтернету, – розповідає Даніїл. – Знайшли дошки, купили клейонку, принесли з дому пакети, випиляли бруси – й побудували наш блокпост. Український прапор також купили. Тепер зупиняємо машини, та говоримо «Слава Україні!» та «Слава нації!» Водії відповідають нам та кладуть гроші в скарбничку. Їх ми віддаємо військовим на фронт».
Таким чином троє друзів збирають кошти для наближення Перемоги з 21 вересня. За перші дев’ять днів їм вдалося передати армії через організацію «Набат Кривбас» 6 000 гривень.
«Зазвичай дають по 20-30, 50 гривень, але один водій на Nissan поклав до скрабнички 200 гривень, - радісно ділиться Павлик. – Він подякував нам за те, що ми робимо таку гарну справу. Але не всі дякують, деякі водії їдуть повз нас, і все».
Діти кажуть, що нічого із зібраних грошей не лишають собі, хіба що раз у холодний день купили чай.
Євгенія Катан, переселенка з Херсонщини, радіє, що її син Данилко не витрачає час марно, а вже у такому віці допомагає Україні боротися з ворогом. «Діти згуртувалися, вийшов гарний блокпост, - говорить жінка. – Ми підтримали їхню ідею. Зараз йдуть шкільні заняття онлайн, тому хлопці не можуть цілий день стояти на блокпості, але майже щодня пару годин проводять там. За останні п’ять днів назбирали ще тисячу гривень, як сума збільшиться, знову віддамо все нашим захисникам».
Батько Павлика, Сергій Незнайомець, також задоволений тим, що його син не залишився осторонь добрих справ у такий складний для країни час та має патріотичних друзів з Херсонщини. «Він у мене завжди був такий самостійний, - каже Сергій. – Мабуть, вже з дошкільного віку було ясно, що справжній чоловік росте».
Іноді до юних волонтерів прибігає їх маленький друг Денис, якому лише чотири роки. Малий понад усе хоче бути схожим на старших товаришів, що вирішили «воювати». Воювати на своєму благодійному фронті, закликаючи криворіжців бути разом з українською армією – і душею, і реальними вчинками.
