Україна повернула з російського полону 215 героїв
21 вересня Україна та росія провели наймасштабніший обмін полоненими. Він пройшов у декілька етапів та у різних місцях. На безпечну територію з російських застінків повернулися 215 українських захисників.
Внаслідок обміну полоненими між Україною та росією додому вдалося повернути 215 людей. Серед звільнених десятеро іноземців, які воювали за Українську державу, і в росії за це їм загрожувала смертна кара. Вони вже знаходяться в місті Ер-Ріяд у Саудівській Аравії.
Звільнили з російського полону 215 захисників, 124 з них - офіцери. Серед тих, кого звільнили, 108 бійців «Азову» і 9 прикордонників. Чоловіки до останнього не знали, що вони їдуть додому.
Ті, кому повернули свободу - військовослужбовці Сухопутних і Військово-Морських сил, воїни ЗСУ, Державної прикордонної служби, Національної поліції, працівники СБУ, Держспецслужби транспорту, Державної митної служби.
Зокрема, називають такі відомі імена як Денис Прокопенко «Редіс», Сергій Волинський «Волина», Святослав Паламар, Денис Шлега, Олег Хоменко – командири з «Азовсталі», яким вже нічого не загрожує. Їх обміняли на 55 полонених росіян.
Обміняли й «азовців» Миколу Куща (Фрост) і Костянтина Нікітенка (Фокс), яким також загрожувала страта.
Обмін став можливим завдяки особистим домовленостям Володимира Зеленського з президентом Туреччини Ердоганом.
Наразі п’ятеро українських командирів знаходяться у Туреччині і перебуватимуть там до кінця війни під особистою протекцією президента Ердогана.
Щодо того, кого з полонених довелося віддати, голова Офісу президента зазначив: «Ми обміняли 200 наших героїв на Медведчука, який вже дав усі можливі покази слідству. А пʼять героїв-командирів «Азовсталі» – на 55 російських полонених, які не мають для нас жодного інтересу».
Визволені з полону, з тенет небезпеки – це ті, чиї імена хвилювали до сліз, ті, за кого молилася вся країна. Однією з перших ступила на вільну землю Мар’яна Мамонова – медикиня з Рівненщини. Жінка самовіддано рятувала наших бійців, і разом з ними опинилася у полоні. Зараз вона на дев’ятому місяці вагітності – носила маля під серцем у час найбільшої небезпеки, але народиться дитина цієї героїчної жінки в Україні.
На рідній землі й медикиня Катерина Поліщук із позивним «Пташка». Вже й не сподіваючись на порятунок, вона підтримувала побратимів із «Азовсталі» своїм співом, разом з ними дивилася у очі смерті. Неодноразово її вважали загиблою. Та вона жива і тепер вільна, як українська пісня, яку завжди носила в серці, як любов до людей.
Буде жити й творити на Батьківщині й оборонець Маріуполя Дмитро Козацький з позивним «Орест», якого також називають «очима Азовсталі». Він автор унікальних фото з оточеного російськими військами міста, за що йому присвоїли спеціальну нагороду найпрестижнішої польської фотопремії Grand Press Photo 2022.
«Ми пам’ятаємо про усіх наших людей і намагаємося врятувати кожного українця. В цьому сенс України, наша сутність. Ми відрізняємося від ворога, ми цінуємо кожне життя і обов’язково зробимо усе, щоб врятувати усіх, хто перебуває в російському полоні», – наголосив глава держави Володимир Зеленський.
Опинившись на свободі, наші герої припадали вустами до землі, не соромилися сліз. Збулося те, що здавалося неможливим. Перемогло життя і віра в Україну.
Славетні командири «Азову», що повернулися до нас, є символами прийдешньої Перемоги, живими легендами цієї війни. Згадаємо найгучніші імена. Денис Прокопенко з позивним «Редис», ветеран АТО, що провів чи не пів життя на війні. У вересні 2017 року він став командиром «Азову» за військові звитяги, а у 2022 році героїчно боронив Маріуполь.
Сергій Волинський з позивним «Волина» до подій 2014 року служив у лавах морської піхоти в Криму. Після окупації Криму разом із побратимами, які не зрадили Україну, повернувся на рідну землю. Воював у Донецькій і Луганській областях, і не відступив – став героїчним оборонцем Маріуполя.
Святослав Паламар, що мав позивний «Калина» - заступник командира окремого загону спеціального призначення «Азов». Коли почалися найтрагічніші події і найзапекліші бої у заблокованому місті, його відеозвернення стали «голосом «Азову», завдяки його словам весь світ заговорив про Маріуполь, дізнався правду. Ще в часи Майдану він обрав собі позивним символ України, і гідно проніс це найменування через АТО та повномасштабну війну. Тепер Святослав даруватиме людям слово правди з рідної землі.
Зокрема, називають такі відомі імена як Денис Прокопенко «Редіс», Сергій Волинський «Волина», Святослав Паламар, Денис Шлега, Олег Хоменко – командири з «Азовсталі», яким вже нічого не загрожує. Їх обміняли на 55 полонених росіян. Обміняли й «азовців» Миколу Куща (Фрост) і Костянтина Нікітенка (Фокс), яким також загрожувала страта. Обмін став можливим завдяки особистим домовленостям Володимира Зеленського з президентом Туреччини Ердоганом.
Наразі п’ятеро українських командирів знаходяться у Туреччині і перебуватимуть там до кінця війни під особистою протекцією президента Ердогана.
Щодо того, кого з полонених довелося віддати, голова Офісу президента зазначив: «Ми обміняли 200 наших героїв на Медведчука, який вже дав усі можливі покази слідству. А пʼять героїв-командирів «Азовсталі» – на 55 російських полонених, які не мають для нас жодного інтересу». Визволені з полону, з тенет небезпеки – це ті, чиї імена хвилювали до сліз, ті, за кого молилася вся країна. Однією з перших ступила на вільну землю Мар’яна Мамонова – медикиня з Рівненщини. Жінка самовіддано рятувала наших бійців, і разом з ними опинилася у полоні. Зараз вона на дев’ятому місяці вагітності – носила маля під серцем у час найбільшої небезпеки, але народиться дитина цієї героїчної жінки в Україні. На рідній землі й медикиня Катерина Поліщук із позивним «Пташка». Вже й не сподіваючись на порятунок, вона підтримувала побратимів із «Азовсталі» своїм співом, разом з ними дивилася у очі смерті. Неодноразово її вважали загиблою. Та вона жива і тепер вільна, як українська пісня, яку завжди носила в серці, як любов до людей. Буде жити й творити на Батьківщині й оборонець Маріуполя Дмитро Козацький з позивним «Орест», якого також називають «очима Азовсталі». Він автор унікальних фото з оточеного російськими військами міста, за що йому присвоїли спеціальну нагороду найпрестижнішої польської фотопремії Grand Press Photo 2022. «Ми пам’ятаємо про усіх наших людей і намагаємося врятувати кожного українця. В цьому сенс України, наша сутність. Ми відрізняємося від ворога, ми цінуємо кожне життя і обов’язково зробимо усе, щоб врятувати усіх, хто перебуває в російському полоні», – наголосив глава держави Володимир Зеленський. Опинившись на свободі, наші герої припадали вустами до землі, не соромилися сліз. Збулося те, що здавалося неможливим. Перемогло життя і віра в Україну. Славетні командири «Азову», що повернулися до нас, є символами прийдешньої Перемоги, живими легендами цієї війни. Згадаємо найгучніші імена. Денис Прокопенко з позивним «Редис», ветеран АТО, що провів чи не пів життя на війні. У вересні 2017 року він став командиром «Азову» за військові звитяги, а у 2022 році героїчно боронив Маріуполь. Сергій Волинський з позивним «Волина» до подій 2014 року служив у лавах морської піхоти в Криму. Після окупації Криму разом із побратимами, які не зрадили Україну, повернувся на рідну землю. Воював у Донецькій і Луганській областях, і не відступив – став героїчним оборонцем Маріуполя. Святослав Паламар, що мав позивний «Калина» - заступник командира окремого загону спеціального призначення «Азов». Коли почалися найтрагічніші події і найзапекліші бої у заблокованому місті, його відеозвернення стали «голосом «Азову», завдяки його словам весь світ заговорив про Маріуполь, дізнався правду. Ще в часи Майдану він обрав собі позивним символ України, і гідно проніс це найменування через АТО та повномасштабну війну. Тепер Святослав даруватиме людям слово правди з рідної землі.