Вгору
    Онлайн трансляція
    Програма передач

    Останні відео

    Назад до програми передач

    Попередні випуски

    Результати пошуку

    «Ми крок за кроком наближаємо нашу країну до перемоги»: історією про звільнення Високопілля поділився боєць Криворізької бригади Нацгвардії

    13 Вересня 2022, 18:20 Поділитися

    4 вересня наші бійці у складі Сил оборони увійшли до Високопілля, що тривалий час перебувало в російській окупації. Вже 5 вересня у мережі з’явилося відео, на якому нацгвардійці Військової частини 3011 підіймають над деокупованим селищем український прапор. «Першому Міському» вдалося отримати коментар одного військових, який брав участь у звільненні Високопілля та власноруч встановив стяг нашої держави.

    «Ми крок за кроком наближаємо нашу країну до перемоги»: історією про звільнення Високопілля поділився боєць Криворізької бригади Нацгвардії

    Ярослав проходив військову службу у частині 3011 з 2018 по 2020 роки. 26 лютого хлопця мобілізували, він став військовим та мужньо боронив нашу державу від російської навали. 

    «Треба захищати свою Батьківщину, свою родину. Я думаю, що кожен чоловік має захищати свою сім’ю та державу», – розповів про свою мотивацію парубок. 

    Після першої зустрічі пана Ярослава з його побратимами для бійців провели бойове злагодження, після чого вони почали повноцінно нести службу. Коли хлопці виїхали у сектор на завдання, то у них була повна гармонія в колективі, ніхто й подумати не міг про різні чвари та конфлікти. За словами гвардійця, в нього гарні командири й злагоджена команда, що стало у нагоді при звільненні Високопілля.

    «Нам поступило завдання зранку спішитися у сусіднє село біля Високопілля. Треба було пройти селище та «зачистити» його, а потім закріпитися на позиціях і утримувати оборону… «Зачистити» – це виявити військовослужбовців рф, які там залишились, і знешкодити їх», – сказав військовий. 

    Коли гвардійці увійшли в селище й побачили місцевих жителів, то дехто з них не міг повірити, що це українські бійці. 

    «Багато у Високопіллі літніх людей, деякі пенсіонерки ледь не на коліна падали. На ранок приносили нам воду, гарячі напої та їжу, усе свіже й тепле. Вони були дуже раді. З початку не всі вірили, що це ми зайшли. Люди дуже задоволені були нас бачити, плакали й падали на коліна», – згадав реакцію людей нацгвардієць Ярослав.

    Виконавши бойове завдання та доповівши про це командиру, наші захисники вирішили прибрали прапор країни-агресорки й повісити український стяг. Саме Ярослав встановлював прапор, зняв це на відео та виклав у соцмережі. Згодом воно облетіло усі телеканали.

    «Я побачив відео, коли у 2014 році звільнили Маріуполь, як хлопці вибігали та знімали російський прапор та вішали український. Та в мене була маленька мрія – зробити теж саме», – зазначив гвардієць. 

    За словами бійця, Високопілля сильно розбомблене. У селищі багато зруйнованих будівель, а дороги всіяні ямами від мін та снарядів. А поведінка окупантів не різнилась з розповідями про них з інших регіонів.  «Окупанти не люди просто. Вони себе жахливо поводили, будинки людей «обчищені», скрізь сміття та бруд. Вони, де їли, там і в туалет ходили», – сказав військовослужбовець.

    За дві доби, якіі бійці знаходились у Високопіллі, їм розповіли багато різних історій високопільчани про поведінку загарбників. 

    «Була одна жінка й розповідала, що за час окупації вони не давали людям ні їжі, ні води – нічого. Селяни знали, де склади росіян і під обстрілами крали їжу, воду. Мішками провізію тягали навіть літні жінки, щоб якось вижити. Їх лишалось у селищі біля 300 переважно це були люди категорії 60+… Також вони забирали у людей телефони, не дозволяли дзвонити на територію, підконтрольну Україні – родичам чи будь-кому. Позабирали машини, у всіх людей, хто залишився, – переказав історії мешканців вже деокупованого Високопілля Ярослав. 

    Попри всі складнощі, пан Ярослав радіє звільненню селища й розповідає про свою тверду впевненість у перемозі.

    Ярослав проходив військову службу у частині 3011 з 2018 по 2020 роки. 26 лютого хлопця мобілізували, він став військовим та мужньо боронив нашу державу від російської навали. 

    «Треба захищати свою Батьківщину, свою родину. Я думаю, що кожен чоловік має захищати свою сім’ю та державу», – розповів про свою мотивацію парубок. 

    Після першої зустрічі пана Ярослава з його побратимами для бійців провели бойове злагодження, після чого вони почали повноцінно нести службу. Коли хлопці виїхали у сектор на завдання, то у них була повна гармонія в колективі, ніхто й подумати не міг про різні чвари та конфлікти. За словами гвардійця, в нього гарні командири й злагоджена команда, що стало у нагоді при звільненні Високопілля.

    «Нам поступило завдання зранку спішитися у сусіднє село біля Високопілля. Треба було пройти селище та «зачистити» його, а потім закріпитися на позиціях і утримувати оборону… «Зачистити» – це виявити військовослужбовців рф, які там залишились, і знешкодити їх», – сказав військовий. 

    Коли гвардійці увійшли в селище й побачили місцевих жителів, то дехто з них не міг повірити, що це українські бійці. 

    «Багато у Високопіллі літніх людей, деякі пенсіонерки ледь не на коліна падали. На ранок приносили нам воду, гарячі напої та їжу, усе свіже й тепле. Вони були дуже раді. З початку не всі вірили, що це ми зайшли. Люди дуже задоволені були нас бачити, плакали й падали на коліна», – згадав реакцію людей нацгвардієць Ярослав.

    Виконавши бойове завдання та доповівши про це командиру, наші захисники вирішили прибрали прапор країни-агресорки й повісити український стяг. Саме Ярослав встановлював прапор, зняв це на відео та виклав у соцмережі. Згодом воно облетіло усі телеканали.

    «Я побачив відео, коли у 2014 році звільнили Маріуполь, як хлопці вибігали та знімали російський прапор та вішали український. Та в мене була маленька мрія – зробити теж саме», – зазначив гвардієць. 

    За словами бійця, Високопілля сильно розбомблене. У селищі багато зруйнованих будівель, а дороги всіяні ямами від мін та снарядів. А поведінка окупантів не різнилась з розповідями про них з інших регіонів.  «Окупанти не люди просто. Вони себе жахливо поводили, будинки людей «обчищені», скрізь сміття та бруд. Вони, де їли, там і в туалет ходили», – сказав військовослужбовець.

    За дві доби, якіі бійці знаходились у Високопіллі, їм розповіли багато різних історій високопільчани про поведінку загарбників. 

    «Була одна жінка й розповідала, що за час окупації вони не давали людям ні їжі, ні води – нічого. Селяни знали, де склади росіян і під обстрілами крали їжу, воду. Мішками провізію тягали навіть літні жінки, щоб якось вижити. Їх лишалось у селищі біля 300 переважно це були люди категорії 60+… Також вони забирали у людей телефони, не дозволяли дзвонити на територію, підконтрольну Україні – родичам чи будь-кому. Позабирали машини, у всіх людей, хто залишився, – переказав історії мешканців вже деокупованого Високопілля Ярослав. 

    Попри всі складнощі, пан Ярослав радіє звільненню селища й розповідає про свою тверду впевненість у перемозі.

    Теги
    • #нацгвардія