23 серпня – День Державного прапора України
День Державного прапора України відзначають щороку 23 серпня, напередодні Дня незалежності України. Раніше День Державного прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні. Столиця відзначала це свято 24 липня. Саме цього дня у 1990 році синьо-жовтий прапор вперше замайорів над київською мерією.
18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради України юридично закріпила за синьо-жовтим стягом статус офіційного прапора країни.
Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру – синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку – жовтий колір.
На загальнодержавному рівні свято відосно молоде. Воно започатковане указом Президента України Леоніда Кучми № 987/2004 «Про День Державного Прапора України» від 23.08.2004: «…На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України…».
Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком – днем заснування Львова. Герб цього міста, зокрема, прикрасив золотий лев на синьому тлі.
Золотий і синій кольори з XIV ст. офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. Також ці барви є і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів.
Поєднання символічних для країни кольорів знаходимо і в добу козацтва, особливо починаючи з XVIII ст. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.
перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного як стяг Української Народної Республіки. Документально прописаного порядку розташування кольорів не інсує, тому тривалий час використовувались обидва: жовтий вгорі – синій внизу, та синій згори – жовний знизу. Згодом закріпився саме останній варіан.
Символами України в новітньому їх трактуванні є безхмарне небо як символ миру – синій колір, і стиглі пшеничні ниви як символ достатку – жовтий колір.
На загальнодержавному рівні свято відосно молоде. Воно започатковане указом Президента України Леоніда Кучми № 987/2004 «Про День Державного Прапора України» від 23.08.2004: «…На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України…».
Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком – днем заснування Львова. Герб цього міста, зокрема, прикрасив золотий лев на синьому тлі.
Золотий і синій кольори з XIV ст. офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. Також ці барви є і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів.
Поєднання символічних для країни кольорів знаходимо і в добу козацтва, особливо починаючи з XVIII ст. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.
перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного як стяг Української Народної Республіки. Документально прописаного порядку розташування кольорів не інсує, тому тривалий час використовувались обидва: жовтий вгорі – синій внизу, та синій згори – жовний знизу. Згодом закріпився саме останній варіан.
