У Кривому Розі пенсіонери власноруч роблять для наших захисників крем від комарів, а також в’яжуть шкарпетки та шиють бандани
Майже із початку повномасштабного вторгнення рашистів в одному з центрів соціального дозвілля і спілкування Інгулецького району літні криворіжці почали передавати нашим військовим шкарпетки, устілки та бандани власного виробництва. А із настанням теплої пори роки стали виготовляти спеціальний крем від комарів за рибальським рецептом. Такого засобу вже зробили близько двох літрів.
В одному з центрів соціального дозвілля і спілкування у житломасиві Інгулець з кінця лютого літні містяни активно допомагають військовим своїм хенд мейдом. Пенсіонерки й пенсіонери розпочали в’язати шерстяні шкарпетки, бандани, устілки, аби допомогти українським бійцям якнайшвидше подолати ворога. Із настанням теплої пори роки криворіжці вирішили робити спеціальний крем від комарів тривалої дії. До його складу входить дитячий крем без домішок, ванілін, 10 крапель настоянки валеріани. Рецепт перевірений рибалками. На виготовлення засобу від комарів йде близько хвилини, проте ефект, як розповідають, тримається близько доби. Наразі його виготовили вже приблизно два літри.
Крім того, колектив пенсіонерів, до якого входить близько двох десятків людей, активно займається виготовленням устілок, бандан й шкарпеток. За весь період дії такої волонтерської активності пенсіонери зробили 105 бандан й 222 балаклави.
«Для мене шити бандани – це новий досвід. Як почалась війна, я одразу стала допомагати – приносила речі у лікарні, допомагала військовим та переселенцям. А потім прийшла у наш центр й почала з дівчатами в’язати шкарпетки та бандани. На одну бандану йде близько години. Нашим захисникам усе дуже подобається, вони дуже вдячні за допомогу», – відмітила Раїса Василівна, яка шиє бандани нашим військовим.
Також для наших військових вже створили 1 000 устілок. Їх виготовляють із щільного картону від продуктів харчування, а обшивають тканиною. Криворіжці зв’язали й 179 пар шерстяних шкарпеток різних розмірів, аби українським бійцям було тепло й зручно..
«За місяць зробила більше 30 пар. Щодня по одній парі роблю. Хлопці дуже задоволені. Я намагаюся в’язати розміри 44, 45 та 46. Попит на великі розміри є, одного разу робила шкарпетки 47 розміру. Кожну нову партію роблю із думками, аби Господь допоміг тій людині, якій попадеться моя зв’язана шкарпетка, повернутись додому живим та неушкодженим», – зауважила майстриня з в'язання шкарпеток Олександра Прохорівна.
Зазначимо, волонтерською діяльністю у центрі займаються приблизно 20 небайдужих, але кількість людей інколи змінюється. Це обумовлено перш за все тим, що у деяких пенсіонерів триває «дачний сезон».
Долучаються до доброї справи і чоловіки: «Я займаюсь розпуском тканин, а жінки вже в’яжуть. Свою роботу я виконую із бажанням, мені не важко, тим паче спілкуюсь із жінками», – наголосив волонтер Георгій Ілліч.
