«Це боротьба вільного народу України за власну свободу та проти російського нацизму»: криворізький Герой Павло Федосенко про війну проти рф

Павло Федосенко розповів про захист Харкова та області у перші дні повномасштабного російського вторгнення та про те, хто бився та продовжує битися за місто. Він упевнений у перемозі України та поділився своїм потаємним бажанням, яке хоче втілити у життя після закінчення кровопролитної війни в Україні.

«Онукам про цю війну розкажу так: «Це була боротьба вільного народу України за власну свободу та проти російського нацизму», – говорить Герой України.

Його бригада разом з іншими підрозділами тримала оборону Харкова, а зараз бере участь у контрнаступі, відтісняючи ворога до межі Харківської області.

«Перших три дні ми вели бої на напрямку від адміністративного кордону Харківської та Сумської областей до адміністративного кордону Харківської та Луганської областей. Це була смуга відповідальності нашої бригади», – згадує комбриг.

 «Після цього надійшла команда зайняти оборону по периметру Харкова. Вночі підрозділи перегрупувалися, а вже зранку зайняли оборону вздовж кільцевої дороги. На той момент у місті точилися вуличні бої.

За Харків билися усі: і військові, і цивільні. Підрозділи ЗСУ, Нацгвардія, поліція, просто добровольці. Ворога колошматили буквально на кожній вулиці. Надзвичайно важливо було перехопити ініціативу в перші 10 днів, що ми і зробили. Вибили росіян з міста, нормально закріпилися і все – вони втратили момент раптовості й зрозуміли, що більше до міста їм не пробитися», - розповідає Павло Федосенко.

Військовий упевнений, що саме на той момент усі зрозуміли, що російська армія не така й сильна, як раніше думали. Але недооцінювати ворога було б помилкою.

 «Росіяни – це армія варварів та мародерів. Коли ми вибивали росіян з Циркунів, наприклад, вони там кидали своїх поранених, особовий склад, натомість на техніку вантажили пральні машини тощо і тікали з цим награбованим барахлом у бік росії», - говорить комбриг. 

Павло Федосенко зазначає, що російська армія воює величезною кількістю танків та артилерії. Ця кількість у десятки разів більша, ніж має українська армія.

«Від самого початку вони використовували все: і авіацію, і вертольоти, і танки, і «Буратіно», як його називають, і артилерію усіх видів. Але ми вистояли. Навчилися захищатися від будь-яких ударів. Зараз максимально використовуються усі види боїв – маневрена оборона, наступальні дії, рейдові дії. І для їх ефективного проведення необхідно якомога більше зброї.

Ми успішно й професійно користуємося протитанковими засобами NLAW та Javelin, ПЗРК Stinger та Piorun, наданими нам міжнародними союзниками. Але всього треба більше. Ця зброя має бути у всіх підрозділах у максимальній кількості. Крім того, нам потрібні танки та артилерія великої дальності ураження. І чим більше боєприпасів, тим краще», – наголошує командир.

Окрім того, Герой України поділився своїми планами після закінчення війни. Насамперед він хотів би пройти з бригадою парадним маршем від Чугуєва до Харкова.

«Зайти до бригади, до свого дому. Покласти квіти на могили хлопців, які загинули. Хотів би вклонитися усім матерям, подякувати за те, що виховали синів і доньок, які, не задумуючись, йшли у бій, захищали Батьківщину. Це найголовніше. А потім можна відбудовувати і вдосконалювати нашу країну. Україна має бути вільною. Наші діти, онуки мають жити у незалежній державі – за це ми і б’ємося, заради цього мої хлопці поклали свої життя», – говорить він.

Ще одна заповітна мрія військового полягає у тому, щоби провести час зі своєю сім'єю.

«Я хочу нарешті розпакувати палатку і човен, які мені подарували на день народження два роки тому. Взяти вудки. І разом з синами й донькою, яких не бачив вже пів року, поїхати відпочити туди, де мене ніхто не знайде. Вимкнути телефон, розпалити багаття, зварити юшку і просто відпочити з родиною», – посміхається командир.

Нагадаємо, Павло Федосенко нагороджений почесним званням Героя України 3 березня. У сім'ї він не один військовий, відомо, що його батько пройшов війну в Афганістані.