Кіберполіція України опублікувала добірку порад, за допомогою яких можна мінімізувати ризики витоку особистих даних
Наразі у нашій країні триває не тільки повномасштабне вторгнення російської армії, але й інформаційна війна. Окупанти постійно здійснюють кібератаки, але не тільки на державні структури та сервіси, а й на звичайних українців. Саме тому, задля уникнення витоку персональних даних Кіберполіція України у соцмережах оприлюднила відповідний список рекомендацій.
Фіксують непоодинокі випадки, коли окупанти вчиняють кібератаки (злами та викрадення даних) по відношенню до пересічних громадян нашої держави. Адже у телефонах чи просто інтернеті зберігаються не тільки фото домашніх улюбленців чи ігри та улюблена музика, але й банківська, робоча та інша приватна інформація, яку зловмисники можуть використати на свій розсуд чи у корисливих цілях. Саме тому вкрай важливо дотримуватись наступних базових рекомендацій, за допомогою яких можна мінімізувати ризики витоку даних:
– слід створювати надійні, складні паролі та не використовувати однаковий пароль для кількох ресурсів. Він має містити не менше восьми символів, літери, цифри та спеціальні символи, не слід зазначати персональні дані. За можливості можна оновити паролі до облікових записів та змінити їх на електронних поштових скриньках;
– варто вмикати двофакторну аутентифікацію, де є така можливість. Таким чином вхід до акаунту здійснюватиметься не тільки за наявності логіну та паролю, а й коду підтвердження, що приходить на телефон, електронну скриньку або у відповідний додаток;
– не можна переходити за сумнівними гіперпосиланнями, навіть якщо вони надійшли у листі від знайомої людини. Адже хакери могли зламати її обліковий запис і розіслати шкідливі посилання. У них може міститись вірус або фішинговий ресурс. У більшості випадків заражені листи надходять електронною поштою;
– гарною звичкою є постійно перевіряти правильність URL-адреси необхідного сайту. Будь-які неточності можуть означати, що це фішинговий ресурс;
– не варто вводити будь-які конфіденційні дані на незнайомих сайтах та повідомляти такі дані стороннім особам;
– слід створювати резервні копії. Адже це зручний інструмент, аби відновити раніше втрачену важливу інформацію;
– завантажувати програми та додатки необхідно лише з офіційних джерел;
– варто вчасно оновлювати операційну систему.
– слід створювати надійні, складні паролі та не використовувати однаковий пароль для кількох ресурсів. Він має містити не менше восьми символів, літери, цифри та спеціальні символи, не слід зазначати персональні дані. За можливості можна оновити паролі до облікових записів та змінити їх на електронних поштових скриньках;
– варто вмикати двофакторну аутентифікацію, де є така можливість. Таким чином вхід до акаунту здійснюватиметься не тільки за наявності логіну та паролю, а й коду підтвердження, що приходить на телефон, електронну скриньку або у відповідний додаток;
– не можна переходити за сумнівними гіперпосиланнями, навіть якщо вони надійшли у листі від знайомої людини. Адже хакери могли зламати її обліковий запис і розіслати шкідливі посилання. У них може міститись вірус або фішинговий ресурс. У більшості випадків заражені листи надходять електронною поштою;
– гарною звичкою є постійно перевіряти правильність URL-адреси необхідного сайту. Будь-які неточності можуть означати, що це фішинговий ресурс;
– не варто вводити будь-які конфіденційні дані на незнайомих сайтах та повідомляти такі дані стороннім особам;
– слід створювати резервні копії. Адже це зручний інструмент, аби відновити раніше втрачену важливу інформацію;
– завантажувати програми та додатки необхідно лише з офіційних джерел;
– варто вчасно оновлювати операційну систему.
