Вгору
    Онлайн трансляція
    Програма передач

    Останні відео

    Назад до програми передач

    Попередні випуски

    Результати пошуку

    Тринадцять крашанок та хороводи: традиції святкування Великодня

    24 Квiтня 2022, 10:40 Поділитися

    Кожного року християни по усьому світу відзначають Воскресіння Ісуса Христа. У святкову неділю люди долучаються до молитов у освячують набір продуктів. Проте навколо Великодня є багато цікавих традицій та обрядів, яких дотримуються віряни. Тож, редакція «Першого Міського» підготувала спеціальну добірку особливостей святкування Великодня.

    Тринадцять крашанок та хороводи: традиції святкування Великодня

    Великдень є найдавнішим християнським святом, з яким пов’язано безліч традицій. Дату визначають після 21 березня в неділю після повного місяця. Відповідне явище відбувається постійно в різний час, тому дата святкування різниться. Спочатку визначають, коли місяць вперше буде повним після весняного рівнодення, а вже наступна неділя буде святковою.

    У великодню ніч більшість християн йдуть до церкви на нічне богослужіння. Там вони долучаються до молитви й освячують кошики. Раніше було обов’язковим класти у корзину 13 яєць, що означає згадку Христа і 12 його апостолів. Крім того, раніше писанки не їли, а створювали їх як обереги. Ласувати під час святкової трапези було прийнято крашанками та «дряпанками».

    Візерунки на писанках й крашанках, а також їх кольори, мають свої значення. Орнамент писанок помітно відрізняється у різних регіонах країни. Наприклад, на Поділлі писанки часто оздоблювали закрученими лініями, так званим «безкінечником», у якому мала заплутатись нечиста сила. А на Гуцульщині яйця розписували оленями та кіньми, що за давніми віруваннями носили сонце.

    Набір продуктів для освячення складають у плетений кошик, який накривають вишитим рушничком. Під час освячення традиційно запалюють свічечку, яку встромляють у паску або просто ставлять у кошик. Свічка символізує світло, яке виносять назовні між людей, так само, як жертва Ісуса дала поштовх до відновлення внутрішнього світу і просвітлення людей.

    Саме свято прийнято проводити в колі близьких людей. За стіл сідають відразу після церковної служби. Цікавим є те, що в українців є таке вірування про те, що саме на Великдень сонце піднімається, грає, танцює над горизонтом та радіє з усім світом. Розговлятися потрібно паскою або яйцем, хоча предки розговлялися навіть хріном, аби зуби не боліли.

    У Великдень зазвичай христосуються зі словами: «Христос воскрес!» – «Воістину воскрес!» і триразовим поцілунком в щоку. Цій традиції вже понад 2000 років.

    Поза тим, пасхальним вечором стартували народні гуляння: хороводи, які в Західній Україні називають «гаївками»; катання на гойдалках, ігри. У багатьох народів була традиція водити великий хоровод під народну музику. А на гойдалках каталися всі, хто хотів весело відсвяткувати Великдень і позбутися різних напастей.

    Великдень є найдавнішим християнським святом, з яким пов’язано безліч традицій. Дату визначають після 21 березня в неділю після повного місяця. Відповідне явище відбувається постійно в різний час, тому дата святкування різниться. Спочатку визначають, коли місяць вперше буде повним після весняного рівнодення, а вже наступна неділя буде святковою.

    У великодню ніч більшість християн йдуть до церкви на нічне богослужіння. Там вони долучаються до молитви й освячують кошики. Раніше було обов’язковим класти у корзину 13 яєць, що означає згадку Христа і 12 його апостолів. Крім того, раніше писанки не їли, а створювали їх як обереги. Ласувати під час святкової трапези було прийнято крашанками та «дряпанками».

    Візерунки на писанках й крашанках, а також їх кольори, мають свої значення. Орнамент писанок помітно відрізняється у різних регіонах країни. Наприклад, на Поділлі писанки часто оздоблювали закрученими лініями, так званим «безкінечником», у якому мала заплутатись нечиста сила. А на Гуцульщині яйця розписували оленями та кіньми, що за давніми віруваннями носили сонце.

    Набір продуктів для освячення складають у плетений кошик, який накривають вишитим рушничком. Під час освячення традиційно запалюють свічечку, яку встромляють у паску або просто ставлять у кошик. Свічка символізує світло, яке виносять назовні між людей, так само, як жертва Ісуса дала поштовх до відновлення внутрішнього світу і просвітлення людей.

    Саме свято прийнято проводити в колі близьких людей. За стіл сідають відразу після церковної служби. Цікавим є те, що в українців є таке вірування про те, що саме на Великдень сонце піднімається, грає, танцює над горизонтом та радіє з усім світом. Розговлятися потрібно паскою або яйцем, хоча предки розговлялися навіть хріном, аби зуби не боліли.

    У Великдень зазвичай христосуються зі словами: «Христос воскрес!» – «Воістину воскрес!» і триразовим поцілунком в щоку. Цій традиції вже понад 2000 років.

    Поза тим, пасхальним вечором стартували народні гуляння: хороводи, які в Західній Україні називають «гаївками»; катання на гойдалках, ігри. У багатьох народів була традиція водити великий хоровод під народну музику. А на гойдалках каталися всі, хто хотів весело відсвяткувати Великдень і позбутися різних напастей.

    Теги
    • #традиції
    • #великдень